Один воює – четверо працюють. У Зеленського готують економічне бронювання від мобілізації

Один воює – четверо працюють. У Зеленського готують економічне бронювання від мобілізації

В лютому  Верховна Рада проголосувала в першому читанні новий, досить жорсткий, законопроєкт про мобілізацію. Його розробили після запиту про суттєве поповнення військ уже колишнього командування ЗСУ. Про сам запит українське суспільство дізналося під час пресконференції Володимира Зеленського в грудні 2023 року. Він повідомив, що військові оцінюють потребу мобілізації десь у 500 тисяч осіб. Про це повідомляє Українська правда, інформує Кут огляду.

- Мобілізація у такому форматі буде коштувати Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тому я як президент України, як людина, яка багато часу витрачає, щоб знайти фінансову підтримку, то я хотів би знати від міністра фінансів, звідки гроші, - наголосив Зеленський.

Щоб мати змогу утримувати армію та забезпечувати її поповнення, для України критично важливо втримати на плаву економіку. По суті, країна опинилася на свого роду роздоріжжі: армія потребує людей, щоб стримувати ворога, а приватним і державним компаніям, які утримують армію, необхідно зберегти працівників, щоб мати змогу працювати. І в команді Зеленського зараз намагаються винайти механізм так званого економічного бронювання, який, з одного боку, зможе стабілізувати роботу економіки, а з іншого – зібрати додатково в бюджет дуже відчутну суму грошей.

Що таке "бронь" в обмін на податки, кого вона може стосуватись, скільки коштувати й головне, чи не буде це історія про "відкупитись від війни", розбиралась "Українська правда".

 Станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків, кажучи простіше – ІПН. Понад мільйон людей, 11% від усієї кількості, уже зараз служать у різних структурах Сил оборони. Здавалося б, залишається дуже широке поле для відносно безболісної мобілізації необхідних 300–400 тисяч осіб. Та насправді ситуація набагато складніша.

Ініціативна група в Раді, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, провела свої розрахунки. Згідно з ними, із загальної цифри потенційних мобілізованих слід одразу виключити приблизно 50% людей. Майже 3 мільйони чоловіків залишились на окупованих із 2014 року територіях, приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності.

По суті, реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей. Перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 0,6 мільйона активних ФОПів. Друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. Вони просто є. І їх ціла армія – майже 950 тисяч.

Очевидно, що набагато легше мобілізувати тих, хто засвідчив своє існування перед державою.

- ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і за списком роздати повістки. Але зараз, після двох років війни, ситуація на багатьох підприємствах критична. Спочатку система мала певний запас міцності, і можна було забирати стільки, скільки було потрібно. Але зараз все натягнуто, як струна. На всіх зустрічах великі підприємства говорять про те саме – що вони реально можуть стати, бо не вистачає людей, – розповідає УП заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма.

- Тому і бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано, – додає Шурма.

  Четверо–п'ятеро працюючих на одного військового – озвучував публічно президент Зеленський. Отож, за такою логікою, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб. Скільки коштує бронювання Офіс президента та група Наталухи в Раді мають дві різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень. Ця модель має два плюси. По-перше, її легко адмініструвати через податкову, не потрібно вигадувати нічого нового. По-друге, вона може сприяти виходу бізнесу із "сірої" зони: щоб забезпечити свою роботу, компанії краще скористатися простим "білим" механізмом, а не ризикувати щодня втратити критичних працівників. Окремо це, за задумом команди Зеленського, має змусити велику частину ФОПів оформитись на їхні реальні роботи за трудовими договорами і платити більше податків.

 Є в цієї концепції і недоліки. Для великих міст 35 тисяч гривень зарплати є загалом реальним показником. Втім, вже за межами обласних центрів це може бути проблематично. Тому є ризик, що малі бізнеси на периферії навпаки підуть у тінь, бо не потягнуть такого податкового навантаження.

Група Наталухи розробляє цілком відмінний проєкт. Він базується на впровадженні нового спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам Ця модель дозволяє в задумі акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.



 Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами: ✅ у facebook (та запроси друзів!) ✅ у нашому Telegram-каналі ✅ в Instagram