Діагностичний відстріл птахів чи загроза для природи? На Одещині спалахнув резонанс довкола методів епізоотичного контролю

Діагностичний відстріл птахів чи загроза для природи? На Одещині спалахнув резонанс довкола методів епізоотичного контролю

У Саратській громаді Одеської області анонсовано діагностичний відстріл диких перелітних птахів у рамках епізоотичного моніторингу щодо грипу птиці. Згідно з офіційним повідомленням, такий захід має відбутися у третій декаді квітня в зонах концентрації мігруючих птахів. Мета — запобігти можливому спалаху інфекцій серед свійської птиці та зберегти стабільну епізоотичну ситуацію.

Проте новина викликала хвилю обурення серед екологічної спільноти, орнітологів і небайдужих громадян. Однією з перших публічно відреагувала Ірина Вихристюк, директорка Національного природного парку "Тузлівські лимани":

«У квітні будуть вбивати перелітних птахів з метою... "забезпечення стабільної епізоотичної ситуації". Це що взагалі таке?! Хто і на якій підставі приймає такі злочинні й дурнуваті рішення?» — написала вона у Facebook, звинувачуючи Держпродспоживслужбу у непрофесіоналізмі й у заграванні з мисливськими колами.

Під її дописом — десятки коментарів із критикою методу, зокрема щодо негуманності, неефективності та відсутності наукового обґрунтування.

Що кажуть фахівці та екологи?

Орнітологи, ветеринари та природоохоронці вказують на те, що сезон весняної міграції фактично завершено, а зараз — активний період гніздування, під час якого втручання в колонії птахів є вкрай шкідливим і деструктивним. Особливо це стосується видів, занесених до Червоної книги України.

Крім того, експерти нагадують: грип птахів — не нове явище і не потребує "масових розстрілів" для підтвердження його наявності. Високоточні ПЛР-тести на зразках екскрементів або відлов з прижиттєвим забором матеріалу є достатньо ефективними, гуманними та такими, що широко застосовуються в європейській та світовій практиці.

«Замість точкового збору наукових даних ми знову спостерігаємо показову кампанію, що може завершитися безглуздим знищенням птахів та гучними заголовками в ЗМІ», — пише один з коментаторів.

«Комісія вирішила провести РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ мисливських тварин і птиці (якої птиці?). По-перше, регулювання чисельності це аж ні як не діагностичний відстріл. По-друге - чому саме мисливських видів? Інші види не беруть участь в процесі природної циркуляції? По-третє, що означає регулювання чисельності в контексті проблеми з грипом птахів? Це схоже на непрофесійність яка граничить з неадекватністю. Думаю, що будь-який спеціаліст, який займається проблемою грипу птахів, підтвердить, що регулювання чисельності - це абсурд. Такі проблеми мали б вирішуватися в колі експертів з цього питання і науковців», - йдеться в коментарях під дописом пані Ірини.

«Ідіоти, птахи летіли тисячі кілометрів щоб ідіоти, які роками крадуть гроші на вакцинах почали їх знищувати», - зауважила учасниця обговорення.

Чи законно це?

Українське законодавство допускає вилучення диких тварин і птахів у межах епізоотичного моніторингу (Закон України "Про ветеринарну медицину", Закон "Про тваринний світ"). Проте такі заходи повинні мати наукове обґрунтування, дозвільні документи, погодження з природоохоронними структурами, особливо якщо йдеться про популяції червонокнижних видів.

Чи на часі? Чи гуманно? Чи необхідно?

На тлі повномасштабної війни, коли під загрозою саме існування природних екосистем, масовий "відстріл" птахів сприймається не лише як зайвий і жорстокий, а й як недалекоглядний крок, що може спричинити ще більшу екологічну шкоду.

В умовах цивілізованого підходу до охорони природи, такі дії мають:

  • базуватися на достовірних даних про ризики;
  • проходити наукову експертизу та громадське обговорення;
  • мати чіткий перелік видів, строків і методів;
  • використовувати альтернативні методи моніторингу.

Наразі ні перелік видів, ні кількість особин, ні конкретні точки відстрілу птахів не оприлюднені. Це породжує підозри, що справжня мета — не контроль захворювань, а створення умов для легального полювання під виглядом наукової діяльності. Забезпечення епізоотичної безпеки — важлива і складна справа. Але вона не повинна перетворюватися на "сафарі під прикриттям".

Суспільство очікує прозорих пояснень, а не кулеметних рішень.

 

Слідуйте за нами:         

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram