Політика без політики: як у Придністров’ї проходить «виборча кампанія», де результат відомий заздалегідь

Політика без політики: як у Придністров’ї проходить «виборча кампанія», де результат відомий заздалегідь

30 листопада у Придністров’ї відбудуться чергові «вибори депутатів Верховної ради» — точніше, черговий ритуал, у якому результат визначають не виборці, а холдинг «Шериф» у тандемі з Кремлем. Кампанія триває вже третій місяць, але політичного життя в регіоні так і не з’явилося: немає ані дискусій, ані змагання ідей, ані реальної альтернативи. Є лише тиша, перенасичена кризою, та інерційна зміна функціонерів, яка нічого не змінить у долі левобережжя.

«Хочемо чесних виборів»: голос із трибун

26 жовтня на футбольному матчі в Оргеєві вболівальники розгорнули прапор самопроголошеної «ПМР» із написом: «Хотим честные выборы в Приднестровье». Цей жест став чи не найгучнішою подією всієї кампанії — і промовистою ілюстрацією реальності, у якій будь-який натяк на чесність або конкуренцію давно вважається чимось екзотичним.

Регіон входить у «виборчий» цикл у найскладнішій ситуації за останні роки. Через зміну офшору-посередника у російській газовій схемі в жовтні Придністров’я фактично перейшло в режим економії: газ заборонено продавати на АЗС, у домівках зникла гаряча вода, старт опалювального сезону затримано. Хоча тепер постачання стабілізувалися, залежність від політичної волі Кремля лишається тотальною — і дедалі ризикованішою.

Газ, борги й бюджетний колапс

Стратегічні підприємства регіону — Молдавська ГРЕС та Рибницький металургійний завод — працюють зі збоями або простоюють тижнями. Саме вони давали дві третини промислового виробництва до кризи. Унаслідок цього бюджет тріщить по швах: бюджетникам то затримують зарплати, то видають частинами. А третина населення взагалі живе за рахунок соціальних виплат.

У таких умовах управляти регіоном дедалі складніше — а виправдовувати свою неспроможність перед людьми ще важче. Лояльність до «Шерифа» тримається вже не на економічних «плюсах», а на старій схемі «цар хороший, бояри погані». Але коли «цар» у вигляді Москви демонстративно відвертається, аргументів у місцевої адміністрації майже не залишається.

«Кампанія» без кампанії

Офіційний старт виборів — 3 вересня. І з того моменту на політичному полі — глухий штиль. Усі знають: VIII скликання псевдопарламенту знову контролюватиме партія «Обновление», політичне крило «Шерифа». Зараз вона має 29 із 33 місць, і ніщо не свідчить, що розклад зміниться.

Усі «виборчі активності» зводяться до бюрократичної рутини: плакати, формальні зустрічі, внутрішні договорняки між елітами. Громадська участь, акції, обговорення, критика — під забороною або під страхом переслідувань.

Єдиний альтернативний кандидат — і знову «не допущений»

42-річний тираспольський активіст Микола Малишев став єдиним, хто намагався кинути виклик системі. Він зібрав підписи та подав документи — і вдруге отримав відмову. Формальна причина виглядає абсурдно: новий закон, ухвалений «під нього» заднім числом, забороняє балотуватися тому, кому вже двічі відмовляли.

Поправку «вмонтували» у закон у другому читанні без обговорення, без публікації тексту і без найменших ознак правової процедури. За словами Малишева, це була точкова ініціатива, яка мала одну мету — не пустити його на вибори.

Це не перша атака на активіста: у лютому його жорстоко побили в під'їзді. Після кожної спроби балотуватися йому погрожували, ламали авто, залякували збирачів підписів.

Малишев переконаний: перед «виборами» відбувається перезавантаження кадрів — заміна «старих шерифівців» на нових керованих фігур. І закликає людей приходити на дільниці та голосувати «проти всіх».

Вибори як ширма для чергової рокіровки

Спробувати знайти інтригу в придністровських «виборах» — все одно що шукати джерело в засохлому руслі. Усе передбачувано, застигло й контрольовано, а будь-яка альтернатива придушується ще в зародку.

Для Кремля та «Шерифа» ці вибори — лише спосіб зафіксувати чергову перестановку кадрів і підтримати ілюзію політичного процесу. Для людей — чергове нагадування, що їхні голоси не мають жодної ваги, а якість життя навряд чи зміниться, доки регіон утримується в політичному та економічному підвішеному стані.

І якщо попередні «вибори» вже виглядали формальністю, то цьогорічні — відверта ширма, за якою відбувається все та ж перестановка ліжок у знайомому всім «борделі», де майбутнє простих людей не входить у пріоритети ні Тирасполя, ні Москви.

 

Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:                        

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram