29 травня. Пам'ять преподобного Феодора Освяченого

Преподобний Феодор Освячений був учнем преподобного Пахомія Великого. Названий він «освяченим» тому, що першим у своїй обителі був висвячений на священика.

Феодор був сином багатих і знатних батьків.На дванадцятому році від народження він щодня ходив до школи за бажанням батька. Він був найбільше з усіх дітей любим матір'ю за свій розум і благочестя. Якось у свято Богоявлення його батьки приготували чудові страви, поставили різні вина, у всіх кімнатах розстелили килими. Юний Феодор, побачивши урочисту обстановку будинку та розкішний стіл, прийшов у сильне збентеження від однієї думки. Він сказав собі: «якщо ти їстимеш ці страви, то Бог не дарує тобі благ майбутнього життя». Вкрай схвильований цією думкою, хлопчик іде у відокремлене місце, стає навколішки і зі сльозами молиться Спасителеві.

– Я не хочу, – казав він, – цієї тлінної їжі, яка веде до загибелі; але я бажаю Тебе Єдиного з тими благами, які Ти призначив вірним у іншому світі.

Він довго зі сльозами повторював ці слова. У цей час мати шукає його по всьому будинку. Чекали Феодора до столу і ніхто не починав їсти. Знайшовши його і помітивши на його обличчі сльози, мати з ніжною любов'ю говорить йому:

- Ти плакав, сину мій! де ти був? ми тебе шукали.

Феодор відповів, що з ним нічого не сталося. Мати кличе його обідати, додаючи, що, якщо він не їстиме, то й ніхто не сяде за стіл. Феодор рішуче відмовився їсти святкову їжу. Він ще деякий час жив у будинку батьків, віддаючись посту, молитві та плачу. Від цих сліз у юного Феодора навіть захворіли очі. Він у цей час продовжував ходити до школи. Але приходить кінець цього року. Неподалік селища, де жили батьки Феодора, був один монастир. Тут кожен брат жив окремо від інших у своїй келії. Феодор прийшов сюди і почав жити самітником. Його тут скоро всі полюбили за його розум, благочестя та скромність.

Почувши про преподобного Пахомію Великого, юнак спалахнув бажанням побачити святого старця, сподіваючись за його допомоги краще пізнати Бога і Його святу волю. Досягши Тавениської обителі, він з любов'ю був прийнятий преподобним, який був повідомлений від Бога про його прихід. Ставши учнем великого авви святий Феодор швидко досяг успіху у всіх чернечих подвигах, особливо ж у повному послуху своєму наставнику і співчуття і любові до братії.

Бачачи розум і здібності св. Феодора, преподобний Пахомій якось доручив йому сказати повчання братії. Феодорові тоді було 20 років. Він беззаперечно зайняв місце Пахомія і промовив повчання, вважаючи собі законом волю старця, хоча деякі з старших братів і образилися тим, що їх повчає початковий. Відійшовши в більш відокремлений монастир, св. Пахомій ставить преподобного Феодора будівельником Тавенницького монастиря, а після смерті великого авви св. Феодор стає на чолі всіх фіваїдських обителів.

Преподобний прославився святістю життя і рясним даром чудотворень; до нього з особливою повагою ставився святитель Афанасій Великий.

Кончина преподобного сталася у 368 р.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram