В Арцизі психічно хвора жінка напала на школярку
Довго збиралася з думками, підбирала правильні слова, щоб описати ситуацію, з якою знайома не з чуток. Досить делікатна тема, якщо мова йде про психічно хворих людей. Але таке враження, ніби все військове містечко (Городок) живе у божевільні. Весна та осінь є традиційними періодами загострення у людей, які страждають на психічні розлади, від чого страждають як самі хворі, так і люди, що мешкають поряд. Мова йде про мешканку нашого містечка Ірину (з етичних міркувань прізвище я не називатиму, але в цьому й немає потреби, адже кожен знає про кого мова). Жінка знаходиться на обліку у лікаря-психіатра і неодноразово проходила лікування у психіатричних закладах.
Ірина завжди гуляє містечком з купою собак і постійно розмовляє. Здавалося б, що ж того? Але за останніх пів року розмови перейшли на агресивний рівень. З часом Ірина стала погрожувати жінкам, дітям, а особливо мамам з немовлятами. Почути слова «Порубаю, поріжу дитячого візочка, дитину і тебе теж», погодьтесь, у цьому мало приємного. Але ж хвора людина, вона ж не винна у своїй хворобі, адже вона не усвідомлює своїх дій. А живуть люди в містечку на пороховій бочці. Допоки у липні цього року Ірина не взяла до рук ножа. Так і гуляла вулицями, розкидаючи свої погрози. Ось тоді люди і забили на сполох ( варто сказати, що не вперше, адже час від часу загострення стану Ірини таки траплялися). 30 липня 2024 року мешканці написали колективну заяву до поліції, у якій детально описали ситуацію та додали відеозаписи агресивної поведінки Ірини.
І ось у середу, 23 жовтня, стався ще один жахливий випадок, коли Ірина перейшла від погроз до справи. Зранку вона напала на школярку, що спокійно йшла до школи. Вона била дитину, смикала за волосся. Дитина кликала на допомогу. Я пишу про це, а у мене мурахи по шкірі. Важко уявити, що пережила бідолашна дівчинка і що могло статися, якби перехожі не прийшли на допомогу. Звичайно батьки одразу викликали поліцію, написали заяву.
«Кут огляду» не залишився осторонь цієї резонансної події та звернулися насамперед за коментарем до лікаря-психіатра Анікіної Ірини Павлівни. Ірина Павлівна розповіла, що будь-яка інформація щодо психічного здоров’я людини захищена Законом «Про психіатричну допомогу», але з певним алгоритмом дій лікарка ознайомила:
- На жаль, законодавством України не передбачено дієвих механізмів, щодо захисту інтересів сусідів, які живуть поряд з психічно хворими людьми дія яких спричиняють не тільки дискомфорт, але й подекуди небезпеку. Реальним і найдієвішим впливом на таких сусідів є систематичне звертання та написання заяв до поліції та дільничного. ( Саме на дільничного покладається певний соціальний обов’язок щодо дотримання правопорядку на ввіреній йому території – ред.). Поліція у свою чергу викликає швидку, повідомляє лікаря-психіатра. Лікарська комісія протягом 24 години звертається до суду і на підставі рішення суду примусово госпіталізує хворого, - розповіла Ірина Павлівна.
Також журналістка «Кут огляду» спілкувалася телефоном з дільничним. Про дану жінку з психічними розладами інспектор знає, скарги надходили. Щодо останнього інциденту з побиттям школярки дільничний не був інформований. Що викликає питання до поліції: чому останній не був повідомлений про випадок, що стався на його території? Варто зазначити, що потерпілому від дій психічно хворого сусіда необхідно звернутись із заявою до поліції для отримання направлення на зняття побоїв та в судовому порядку вимагати від опікуна відшкодування матеріальної та моральної шкоди. А якщо опікуна, як у нашому випадку, немає? Що тоді робити? А от у разі заподіяння шкоди хворим без опікуна - місцеві органи самоврядування повинні клопотати про лікування чи ізоляцію хворого та звертатися до суду про визнання хворого недієздатним. Після визнання хворого недієздатним, місцева влада направляє його до інтернату для психічно хворих людей.
Ситуація вкрай складна, адже держава перестала належним чином піклуватися про психічно хворих людей, які у свою чергу не проходять адаптацію в соціумі, стають агресивними та непередбачуваними у своїх діях. То ж не дивно, що в сусідів виникає бажання задля власної безпеки та безпеки оточуючих помістити таку людину до спеціалізованого закладу. Адже батьків бентежить безпека їхніх дітей – тепер вони не почуваються захищеними. І я як мама теж вкрай стурбована такою ситуацією, адже безпека, здоров’я та життя моїх дітей є найголовнішим моїм завданням. Варто зазначити, що керівництво школи №4 відреагувало на даний випадок та зі свого боку обіцяє максимальну підтримку та допомогу.
Закликаю батьків бути пильними та не залишати без нагляду дітей, зважаючи на агресивність Ірини. А як журналіст закликаю місцеву владу та поліцію до рішучих дій щодо вирішення цієї проблеми у правовому полі, адже хочу жити в місті, де однаково дбають про безпеку та здоров’я всіх без винятку людей.
Редакція «Кут огляду» буде слідкувати за розвитком подій.
Вікторія Лісецька
Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram