24 червня. Пам'ять святих апостолів Варфоломія та Варнави

Святий апостол Варфоломій, із лику дванадцяти апостолів Христових, був родом із Кани Галілейської. Після Зішестя Святого Духа в день Пʼятидесятниці йому й апостолу Филипу випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії. Благовіствуючи, вони то розходилися по різних містах, то сходилися знову.

Святого апостола Филипа супроводжувала сестра, діва Маріамна. Проходячи міста Сирії та Мізії, вони перенесли багато скорбот і напастей, їх били камінням, увʼязнювали в темниці. В одному із селищ вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом вирушили до Фригії. У місті Ієраполі силою своїх молитов вони знищили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству.

Святі апостоли Варфоломій і Филип з сестрою свою проповідь підтверджували багатьма знаменнями. Зокрема, в Ієраполі вони зцілили чоловіка на імʼя Стахій, який сорок років був сліпим. Коли він одержав зцілення, то увірував у Христа і хрестився. Чутка про це рознеслася містом, і до будинку, де жили апостоли, стеклося безліч народу. Хворі й біснуваті звільнялися від своїх недуг, багато хто хрестився.

Начальник міста наказав схопити проповідників і кинути в темницю, а будинок Стахія спалити. На суді язичницькі жерці виступили зі скаргою, що чужинці відвертають народ від поклоніння вітчизняним богам. Вважаючи, що чарівна сила полягає в одязі апостолів, правитель наказав зірвати його. Діва Маріамна постала в їхніх очах, як вогненний смолоскип, і ніхто не смів торкнутися її.

Святих засудили до розпʼяття. Апостола Филипа підняли на хрест вниз головою. Почався землетрус, і земля, що розверзлася, поглинула правителя міста, жерців і безліч народу. Інші злякалися і кинулися знімати апостолів із хреста. Оскільки апостол Варфоломій був підвішений невисоко, то його зняли скоро. Апостол же Филип помер. Поставивши Стахія єпископом Ієраполя, апостол Варфоломій і блаженна Маріамна залишили це місто.

Благовіствуючи Слово Боже, Маріамна пішла до Лікаонії, де мирно померла. Апостол Варфоломій же вирушив до Індії, де переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до Христа багато язичників. Він відвідав також Велику Вірменію (країна між річкою Курою і верхівʼями річок Тигру і Євфрату), де звершив багато чудес і зцілив одержиму бісом дочку царя Полімія. На знак подяки цар послав апостолу дари, але той відмовився прийняти їх, сказавши, що шукає тільки спасіння душ людських. Тоді Полімій з царицею, зціленою царівною і багатьма наближеними прийняли Хрещення. Їхній приклад наслідували жителі десяти міст Великої Вірменії.

Через підступи язичницьких жерців брат царя Астіаг схопив апостола в місті Альбані (нині місто Баку) і розіпʼяв вниз головою. Але він і з хреста не переставав сповіщати людям благу звістку про Христа Спасителя. Тоді за наказом Астіага з апостола здерли шкіру і відсікли йому голову. Віряни поклали його останки до оловʼяної раки і поховали.

Близько 508 року святі мощі апостола Варфоломія перенесли до Месопотамії, у місто Дари. Коли 574 року містом заволоділи перси, християни взяли мощі апостола і пішли до берегів Чорного моря. Але оскільки їх наздогнали вороги, вони були змушені опустити раку в море. Силою Божою рака чудесно припливла до острова Липару. У IX столітті, після взяття острова арабами, святі мощі було перенесено до неаполітанського міста Беневент, а в Х столітті частину їх було перенесено до Рима.

Про святого апостола Варфоломія згадано в житії Іосифа піснеписця. Отримавши від однієї людини частку мощей апостола Варфоломія, преподобний Іосиф приніс їх до своєї обителі поблизу Константинополя і побудував в імʼя апостола церкву, де поклав частину його мощей. Преподобний Іосиф горів бажанням скласти на честь святого хвалебні піснеспіви і старанно благав Бога дарувати йому здатність до складання їх.

У день памʼяті апостола Варфоломія преподобний Іосиф побачив його у вівтарі. Той покликав Іосифа, взяв з престолу Святе Євангеліє і поклав йому на груди зі словами: «Хай благословить тебе Господь, піснеспіви твої хай потішать всесвіт». Відтоді преподобний Іосиф став писати гімни й канони і прикрасив ними не лише свято апостола, а й дні пам’яті багатьох інших святих, склавши близько трьохсот канонів.

Святителі Іоанн Златоуст, Кирил Александрійський, Єпіфаній Кіпрський і деякі інші вчителі Церкви вважають апостола Варфоломія однією особою з Нафанаїлом (Ін. 1:45-51,21:2).

Апостол Варнава (Іосія) народився на острові Кіпр і здобув освіту в Єрусалимі. Господь обрав його до лику семидесяти Своїх учнів.

Разом зі святим апостолом Павлом апостол Варнава тривалий час проповідував Євангеліє в Малій Азії, потім на острові Кіпр, і першим із апостолів вирушив для проповіді до Італії, був у Римі і заснував єпископський престол у Медіолані. Був у Дусі Святому і звершував багато чудес.

Після повернення на Кіпр апостол Варнава продовжував проповідь про Христа Спасителя і цим збурив проти себе іудеїв, які побили його камінням. Помер апостол Варнава близько 62 року, на сімдесят шостому році життя.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram