Гуртожиток: (не) стандартне життя студентів

Гуртожиток: (не) стандартне життя студентів

Таргани, холод, пліснява, порожній холодильник та сварливі сусіди – так уявляють вступники гуртожиток. Вже літо, а це значить, що новий сезон абітурієнтів скоро відкриється, і в гуртожитках з’являться нові студенти.  І, звичайно, в них виникне купа питань стосовно цього місця. Як проходить процедура поселення студентів? Чи можна запросити друга у кімнату? Чи має право вахтер не пропустити студента, який пізно прийшов? Чи є гаряча вода? За що можуть виселити з гуртожитку? Чи справді сусіди можуть взяти твою їжу з холодильника? Чи виправдані ці страхи та що ж таке насправді гуртожиток? Ми вирішили детальніше розібратися в цьому на прикладі гуртожитку №4 ОНУ ім. Мечникова.

Сонячна та привітна Одеса зустрічає нас своєю теплою погодою та бере в обійми запахом солоного моря та кавою на Французькому бульварі. Саме тут, по вулиці Довженка, за 2 хвилини від самого Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, і розташований гуртожиток №4.

 

Вахтери 

Що ж, хвилювання як уперше, коли заходиш в місце, де будеш жити наступні 4 роки як мінімум. Тож огляньмо тут усе. 

Спершу хотілося б зазначити, що правильно казати саме гуртóжиток, з наголосом на ó. Відчиняємо двері. Перше, що впадає в око – пропускний пункт, де сидить вахтерка. 



Насправді тут все дуже чітко та нічого страшного: показуєш перепустку – заходиш, адже її головна задача – переконатися, що Ви тут живете. І перше запитання: чи можна запросити до себе друга? «Можна. Ксерокс паспорта відвідувача та перепустка студента, що живе в гуртожитку. Всі дані записуються на вахті в журнал відвідування, – розповідає Марина Володимирівна, вахтерка 4 гуртожитку, –  І студент обов’язково має зустріти гостя. Час відвідування з 16:00 до 21:00. Але якщо зима, холодно, то заходять пити чай і раніше 16:00. Бувають випадки, коли треба переодягнутися, перевзутися або пари закінчилися раніше». 

Довгі коридори не занадто освітлені – вікна лише на з двох сторін нескінченного коридору. На першому поверсі студенти не живуть. Тут знаходяться жіночий та чоловічий душ, читальна зала, спортзал, але про все по черзі.

Душ

Наразі душ працює, гарячу воду гріють у бойлерах. Графік, за яким надається гаряча вода прикріплений на стіні біля самих дверей – це через кожні 2 години. Жіночий душ містить 10 кабінок, що відділені стінками, з яких лише половина мають доступ до бойлера. Дверей немає, проте можна повісити шторку, якщо це потрібно. Чоловічий душ – це 2 кабінки, але майже ніколи там немає черги. Частіше за все дівчата записуються в душ на вахті, тому конфліктів через це майже не виникає.  

Читальна зала

Йдемо далі. Читальна зала. Саме тут в кінці серпня збираються першокурсники, щоб віддати документи коменданту та отримати очікувані ключі від своєї кімнати та ту саму перепустку – квиток у справжнє студентське життя в гуртожитку.

Простора зала ідеально підходить для підготовки домашніх завдань та проведення власного дозвілля: тут вечорами читають книжки, а у вихідні збираються грати у настільні ігри, причому оголошують про це у чаті гуртожитку, тому кожен може приєднатися та знайти нових товаришів. 

Спортзал

Далі на черзі – спортзал. Він трохи менший за читальну залу, проте сама його наявність, погодьтесь, це дуже круто.

«В кімнату для занять спорту можна прийти займатися йогою чи розтяжкою. Для іншого вона не дуже підходить, бо немає необхідних споряджень, але оскільки альтернативи зайнятись спортом у закритому приміщенні на території студмістечка немає, то в принципі непогано. Бувало з друзями сюди ходив, але найчастіше сам. Хоча насправді приміщення потребує ремонту», – зазначає Іван, студент, що мешкає у гуртожитку. Й насправді: грибок на стелі й стінах та старі матраци трохи псують загальний вид, але є хоча б кілька старих тренажерів та гирі.

 

Кімнати в гуртожитках та таргани

Не секрет, що страх №1 при поселенні в гуртожиток – таргани. Слід зазначити, що вони є у всіх старих будівлях і прибрати їх раз і назавжди не вийде, хоча суттєво зменшити їх кількість можливо шляхом дотримання чистоти у кімнаті та регулярно травити їх. Але що допомагає морально впоратися з цим – так це сміх. Ось що розповідає студентка РГФ Анна Кулішова: «Тарганів в мене не було до того, як я поїхала, але зараз, щоб їх позбутися, я поставила липучку. (Фото зроблене Анею).

 

І як бачиш, це спрацювало: вони рухають своїми вусиками, кажуть, що їм тут дуже не подобається, але нічого не можуть зробити. Зліва зверху тарганячі діти, вони не виживуть, бо ніхто з них не виживе, і я дуже цьому рада. Оце Ксюша, от Валера, це Назарчик, Варвара. Варварі трошки погано, але то таке. Дітей поки не назвала. О, дивись (показує на таргана, що намагається відліпитися), когось «штирить», це напевно Владік. Дітей поки не назвала, вони якісь скучні. Оце сімейство Гутенюків, як в «Тінях забутих предків» (Показує іншу липучку). Отак. Тому якщо що, я можу надавати їм імена (посміхається)».

 У гуртожитку 5 поверхів. На кожен поверх по 2 кухні, 2 туалети та 2 умивальні кімнати. 

Щодо умов у кімнатах, то я можу продемонструвати вам звичайну кімнату з цього гуртожитку. 

Кімната досить невеличка як для 3 осіб, але є пластикове вікно, зручні ліжка, 2 столи (для їжі та для написання домашніх робіт), 5 стільців, 2 шафи та дзеркало. Ремонту дівчата в кімнаті не робили, але техніку завезли свою та по-домашньому влаштували затишок. До речі, чи справді сусіди можуть взяти твою їжу з холодильника? Запитаємо про це у Дар’ї, студентки, що мешкає в гуртожитку. «Сусіди - це фортуна,на 100% не можна відповісти на це питання, проте в мене,як і в більшості випадків,вони навпаки діляться чимось смачненьким,а в холодильнику - чіткий розподіл продуктів». 

За що ж можуть виселити з гуртожитку? «За п'янки, за бійки, за те, що не виконують обов'язків щодо того, як поводитися в гуртожитку (при поселенні всі підписують правила, яких треба дотримуватися). Студентів виселяють за те, що не прибирали за собою, курили», – відповідає вахтерка Марина Володимирівна. 

А як щодо того, якщо студент прийшов пізно, чи має право вахтер його не пропустити? «Ні, не має права. Студент показує перепустку та проходить, він же прийшов додому, від тут прописаний. Головне, щоб спиртне не приносив. Якщо бачимо – то конфіскуємо, згідно з правилами гуртожитку. Можемо й дільничого викликати, якщо не розуміють», – зазначає Марина Володимирівна.

А якщо вас вахтер не пропускає, то можете йому показати статтю 62 Закону України “Про вищу освіту”, за якою ви маєте право заходити в гуртожиток цілодобово, незалежно від правил розпорядку. Все одно не пропускає – пишіть скаргу.

Цікаві історії з гуртожитку

Студентські роки – найцікавіші та найвеселіші в житті кожного. Чим же запам’ятовується гуртожиток? Дар’я живе тут лише рік, але за цей час сталося купа цікавих історій, свідком яких вона стала. Ось що вона розповідає:  

«Наша кімната поважає звичаї предків, тож ми вирішили випробувати долю й зробити заговір на подарунок. В інструкції зазначалося, що для цього необхідно мітлу промити під річною водою, але особливості геолокації не давали те втілити. Ми не розгубилися й узяли свій віник і пішли до кімнати з умивальниками. Обряд було проведено. Результат корелював із якістю втілення: нам у пакеті із сушами додали додаткові серветки й зубочистки».

«Моя сусідка для збору інформації завжди використовує невимушені методи. Так, на чергове "полювання" вона вийшла з ракетками й заявила об'єкту, що хоче пограти. Ані 23 година, ані відсутність світла в коридорі не зупинили її. Об'єкт, спантеличений украй, не міг зібрати слова докупи, отже місія була провалена».

Ось такі випадки трапляються. Хтось каже гуртожиток – це страшно? Гуртожиток – це весело!

Талісман гуртожитку – кішка Наташа

Ну який же гуртожиток і без талісмана? Смілива кішка Наташа взяла на себе цю складну роль та вже багато років виконує її бездоганно. За деякими даними, взагалі її звуть Маруся, але це «Наташа» причепилося до неї та про попереднє ім’я усі забули. «Ця кішка минулого року народила купу кошенят і вони усі бігали по всьому гуртожитку. Було весело за ними спостерігати. Зараз кошенят пороздавали, а Наташа залишилась. Вона дуже любить ходити по кімнатах і спати, де їй заманеться», - розповідає Карина Фесенко, яка мешкає в гуртожитку вже 2 рік.

Заселення

І якщо Ви все ж вирішили жити в гуртожитку, як проходить поселення? Юраш Євген, голова профкому студентів і аспірантів, розповідає: «Студент пише в приймальній комісії заяву на поселення, коли вже привозить документи на вступ. Потрібні документи вказані на сайті університету в розділі гуртожиток. Вся інформація в доступному вигляді онлайн. Наша роль (профкому) в тому, що ми беремо участь в кожному гуртожитку при поселенні, де спостерігаємо та контролюємо, щоб студенти були поселенні тільки 1 курс з 1 курсом, щоб не було підселення, щоб було дотримано усіма правила проживання. Причому профком бере активну участь в наданні пільгового проживання. Все це тільки через профком студентів».

Тож, жити в гуртожитку – це класно?

«Я живу і працюю в гуртожитку вже 6 років. Кожен вирішує добре тут чи погано. Ті, хто в нас живе, вони дуже добре відгукуються про гуртожиток і все їх влаштовує. І порядок, і крадіжок немає, все суворо», – ділиться думками вахтерка Марина Володимирівна.

«Щодо гуртожитку, то жити тут доволі складно: душ спільний і тільки на першому поверсі, в туалетах (з моєї сторони) немає дверей, таргани від яких надто складно позбутися. Мінуси значно переважають плюси, проте іншого виходу немає, бо це значно дешевше, ніж винаймати квартиру. Також, з плюсів можу виділити, що як мінімум завжди під боком хтось є, з ким можна порозмовляти», – таку оцінку дає Карина Фесенко.

Тож думки щодо проживання в гуртожитку у всіх різні. Тільки Вам вирішувати чи обирати такий спосіб життя чи ні. 

Дар’я Болгова

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram