Бессарабія в диму: стерню палять, відповідальних не видно

Стерня горить — відповідальність десь зникла… Щоліта — одна й та сама картина. Ті, хто прямує на відпочинок до Приморського чи просто мандрує трасою через Бессарабію, стають свідками сумної "традиції": поля у вогні. Горить стерня. Чорний дим, випалена земля, запах гару, обгорілі дерева вздовж лісосмуг і, нерідко, налякані тварини та птахи, що намагаються втекти, подекуди відсутність пожежозахисних смуг. Схоже на кадри з фільму про екологічну катастрофу? А це — буденність Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів.
Після жнив фермери — не всі, та, на жаль, ще досить багато — спалюють залишки стерні просто на полях. Цей "економний" спосіб позбутися пожнивних решток шкодить не лише ґрунту та екосистемам, а й створює реальну загрозу для людей, тварин, інфраструктури. Вогонь швидко поширюється на лісосмуги, чагарники, поля сусідів. І потім його вже гасить ДСНС — ціною ресурсів, часу та ризику для життя.
Проте виникає логічне запитання: чому ця практика не зникає? Чому щороку — ті самі локації, той самий сценарій, ті самі ризики? Бо ж поля горять ті ж самі…
Публічних повідомлень про притягнення до відповідальності винних осіб — майже немає. Штрафи? Попередження? Судові справи? Усе це залишається, м’яко кажучи, непоміченим. Складається враження, що районні управління ДСНС в Ізмаїльському та Білгород-Дністровському районах або не помічають масштабів проблеми, або не мають (чи не хочуть мати) інструментів впливу на порушників.
І якщо з логікою тих, хто свідомо підпалює — все, на жаль, зрозуміло, то з позицією рятувальних служб — навпаки. Невже мовчання означає згоду? Невже хтось із керівництва відомств просто заплющує очі? Чи, може, справа в недостатній координації, нестачі кадрів, ресурсів, мотивації? Або ж — щось інше?
Бо як інакше пояснити, що про профілактичну роботу, інструктажі та заходи пишуть чимало, а в підсумку — бачимо ті ж самі палаючі поля із року в рік?
Можливо, хтось скаже: це лише припущення, суб’єктивні судження. І справді — це лише роздуми. Але факти лишаються фактами: стерня горить, а системного покарання — не видно. Чи не є це мовчазною згодою?
Редакція «Кут огляду» вже направляє інформаційний запит до Головного управління ДСНС в Одеській області, щоб отримати офіційні дані: скільки пожеж на полях зафіксовано цьогоріч у районах півдня, скільки винних осіб притягнуто до відповідальності, які заходи проводилися задля профілактики.
Ми переконані, що на запитання про ефективність протидії шкідливій та небезпечній практиці спалювання стерні громада має право почути публічну відповідь.
Мазур Наталя
Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram