Болградський сором: депутати "утрималися" від пам'яті героя, а селяни аплодували цинізму

фото: Арцизька міська рада

27 листопада 2025 року на сесії Болградської міської ради сталося те, що важко пояснити здоровим глуздом і людською повагою: депутати не підтримали перейменування вулиці Садова в селі Залізничне на честь загиблого воїна Дениса Проданова. Попри те, що питання пройшло громадське обговорення, а родина та побратими героя були присутні в залі, більшість обранців продемонстрували відверте ігнорування пам’яті загиблого.

Про це «Кут огляду» дізнався з чесного та гострого матеріалу колег видання «Махала».

Денис Проданов віддав життя, захищаючи Україну, його поховали з усіма військовими почестями, він посмертно отримав численні нагороди, став почесним громадянином Арцизької та Болградської громад. І все це не змогло переконати депутатів діяти по-людськи.

Згідно з протоколом голосування, із 17 присутніх депутатів лише 8 підтримали перейменування, а інші 8 утрималися. Тетяна Ведь, депутатка міської ради та начальниця відділу з питань ветеранської політики, влучно зауважила:

"Утриматися – це позиція байдужості. Ти або підтримуєш, або виступаєш проти. А утриматися означає не поважати пам’ять тих, хто віддав життя за нашу свободу".

Ще більш шокуючим було ставлення частини місцевих мешканців Залізничного, які категорично виступили проти перейменування, аплодували та кричали «Браво» після оголошення результатів. Вони аргументували відмову тим, що Денис не народився в їхньому селі та що в Україні щодня гинуть військові, мовляв, «не всі вулиці потрібно перейменовувати».

Ця історія вражає не лише своєю цинічністю, а й зневагою до родини, побратимів та героїв, які віддали найцінніше – своє життя. Вперше з початку повномасштабного вторгнення ми бачимо, що депутати на місцевому рівні здатні поставити бюрократію та байдужість вище людської честі та пам’яті про воїна.

Це урок для всіх: навіть у мирних селах війна пам’яті триває. Іноді вона ведеться не на фронті, а в залі міської ради, де життя та подвиг загиблого варті більше, ніж холодні цифри у протоколі.

За матеріалами Арцизької міської ради ось, що відомо про Дениса Сергійовича Проданова

Дата та місце народження: 02 липня 1980 року, смт Татарбунари, Одеська область.

Освіта:

1987–1997 рр. — навчався у Татарбунарській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 та Главанській середній школі (після переїзду родини до с. Главані, Арцизький район).

1997 р. — вступив до Морехідного фахового коледжу на спеціальність «судноводіння».

1999–2000 рр. — проходив строкову військову службу; після повернення завершив навчання у коледжі.

Професійна діяльність:

2002 р. — адміністратор у ТЦ «Таврія В».

2014 р. — почав підприємницьку діяльність.

Сім’я:

Одружений з 2011 року.

Діти: Проданова Катерина Денисівна (04.01.2012 р.н.), Проданов Олександр Денисович (08.10.2019 р.н.).

Переїхав з родиною до с. Залізничне, Болградський район.

Військова служба:

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно пішов захищати суверенітет та територіальну цілісність держави.

16 листопада 2024 року загинув у бою за Україну в районі с. Новодарівка, Пологівський район, Запорізька область.

Похований 21 листопада 2024 року в с. Табаки, місцеве кладовище.

Нагороди:

Нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій».

Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (05.07.2023, №1483).

Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:                        

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram