Якоб Клетт: 5 причин пишатися новою назвою вул. Карла Маркса в Арцизі

На громадських слуханнях з приводу дерусифікації та декомунізації топонімів,

що пройшли в Арцизі 7 липня 2022 до розгляду міській раді Арцизької ТГ мешканцями були запропоновані нові варіанти назв: повний перелік назв. Серед іншого досить екзотично звучить варіант перейменування, запропонований директором краєзнавчого музею Дмитром Чебаном та редакцією «Куту Огляду», — з Карла Маркса на Якоба Клетта (німця на німця). Розповідаємо про внесок цього видатного арцизянина у розвиток нашого міста та символізм цієї назви для мешканців однієї з центральних вулиць. 

1. Його рейтингу позаздрив би навіть Зеленський!

Окрім того, що Якоб Клетт в принципі став першим бургомістром Арциза, обраним шляхом голосування у 1913 році, містяни обирали його три рази поспіль! Уявіть, який рівень довіри ця людина мала серед німецької інтелігенції міста тих часів. Навіть в роки Першої Світової війни не минало й дня без жодних вимог від армії, які треба було виконати в короткий термін, щоб не бути звинуваченим у саботажі.

2. Меценат та кредитор для всіх добрих зачинань 

Школу в Арцизі також збудували завдяки підтримці першого міського куратора, який пожертвував частиною свого саду, виділив на будівництво ліс та черепицю. Та й більшість будинків Арциза було побудовано після Першої світової війни на щедрі кредити Клетта. Іноді зі своїми кредитами він виходив за такі межі можливого, що його власні підприємства не мали готівки. Після смерті єдиного сина Отто, який у розквіті сил став жертвою тяжкої хвороби, Якоб Клетт подарував спортивно-освітньому суспільству частину своєї землі та фінансував спорудження будівлі для нього, так званий «Німецький дім».

3. Посадовець, що не боявся фізичної праці

Якоб Клетт був великою людиною у місті. Багато років він був представником громади у народній раді та у синоді. Але при цьому не гидував фізичною роботою. Його часто бачили працюючим у саду до глибоких сутінків, а з ранку — з тачкою піску в якості зарядки.

Цей матеріал написано в рамках циклу публікацій про дерусифікацію в Арцизькій громаді. Для перегляду першої статті переходьте за посиланнням: Дерусифікація в Арцизі: як не повторити помилок декомунізації?

4. Символ епохи розквіту міста та його населення

Називаючи одну з центральних вулиць на честь видатної особи періоду німців-колоністів, ми увіковічуємо не лише його одного, але й віддаємо шану всім людям, що своєю працею та культурою заклали основу в розвиток міста. Серед інших відомих родин: три покоління металургів Meske, які в Арцизі виготовляли плуги, що йшли на експорт (в музеї є екземпляр), відомий у Латвії філолог Bienemann — «син Арциза», німецький селекціонер та співробітник університету Kappel, фельдшер-хірурт Karl Bierer, пацієнтами якого стали понад 4000 людей. 

5. «А як мої діти будуть це ім’я вимовляти? Ми ж не німці!»

Почув я на обговоренні навіть такий аргумент… Ну, по-перше, ім’я Карла Маркса теж далеко не власне українське , і ніхто проти цього не був. А по-друге, лише уявіть, наскільки інтригуючою є ця назва: «Тато, мамо, а чому у цієї вулиці така незвична назва?», — і саме в цей момент дитина може вперше почути захоплюючу історію про німців-колоністів, що завдяки своїй працьовитості та освіченості створили серед Буджацького степу затишне містечко. 

Під час підготовки даного матеріалу були використані інтерв’ю Тетяни Шарнікової з Анною Стояновою, опубліковані в інтернет-газеті Топор. Також редакція «Куту Огляду» щиро дякує директору Арцизького краєзнавчого музею Дмитру Чебану за інформаційну підтримку.