Пасовища: розорювати не можна зберегти. ЧАСТИНА 2

Пасовища: розорювати не можна зберегти. ЧАСТИНА 2

Як врятувати лісосмуги та обігріти хати?

Ми в селі Острівне (Бабата), Ізмаїльського району. У першій частині Петро Добрєв вже розповів, як місцеві жителі створили ГО «Асоціація тваринників села Острівне». Так вони зберегли пасовища від розорювання, що позитивно впливає на економіку та екологію громади.

Після зйомок пасовищ ми поїхали за кілька кілометрів від села, щоб оглянути стан лісосмуг. Зараз поговоримо про їх незаконну вирубку та охорону.

 

— ХТО ТА ЧОМУ РУБАЄ ДЕРЕВА?

Місцеві жителі рідко коли можуть зазіхнутися на насадження. Вони бачать, що такі лісосмуги захищають ґрунт від відтрової ерозії. Тут відпочивають подорожні та отари овець у спеку. Вони ще пам’ятають, як їхні батьки бідонами носили води для поливу ще молодих саджанців.

Але дерева рублять! Хто? Вирубка лісосмуг перетворилася на нелегальний бізнес. Є кілька груп браконьєрів, що переміщуються з громади в громаду з вантажівкою та бензопилами. Працюють вночі і знають, коли і куди саме потрібно їхати. Минулого року я був у триденному відрядженні та коли повернувся, то захотілося плакати… Тільки в цій смузі спиляли 103 дерева, а всього за ті 2-3 ночі ми втратили 147 дерев. Беруть переважно софору, акацію, а останнім часом ще й дуби. 

 

— ЯК СЕЛЯНИ ОХОРОНЯЮТЬ СВОЇ ЛІСОСМУГИ?

Я вже звернув вашу увагу, що браконьєри часто працюють у дні (ночі - ред.), коли мене немає в Острівному. Бо ми разом з молоддю організовуємо нічні рейди. Без графіку, без попереджень. Тому їхати до нас — справа ризикова: острівнянці своє бережуть. 

Поки ми були самостійною сільською радою з власним бюджетом, то виділяли гроші на бензин для спеціально створених дружин з охорони порядку: водій, мисливець з рушницею і третій дружинник. Сподіваємось, цього року рада Суворіської ОТГ також підтримає наших дружинників у закупівлі бензину. 

 

— ЛЮДЯМ НЕМА ЧИМ ОПАЛЮВАТИ БУДИНКИ. ЧИ Є ВИРІШЕННЯ ЦІЄЇ ПРОБЛЕМИ?

Так, це і є економічним фундаментом проблеми. Вугілля по 8000 грн, ціна на легальні дрова теж кусається. Цим і користуються браконьєри — заробляють на бабусях та дідусях, які просто хочуть пережити зиму. В них немає можливості думати про походження дров. Але це не вихід, бо через кілька років ми залишимося і без лісосмуг, і без дров, і без родючих полів, бо все унесе вітром. 

Зрозуміло, ми не можемо купити для всіх тверде паливо. Але потрібен діалог як місцевої, так і обласної влади, як можна вирішити цю проблему. Ті самі субсидії, наприклад. 

Є селяни, у яких немає вибору і вони теж рублять. Але у нас з ними компроміс: сухе беріть, а живі дерева не чіпайте. Хоча сухі дерева теж мають залишатися в екосистемі:там живуть та зимують десятки видів комах, розвиваються гриби і тп. 

Ми в селі вирішили створити невеликий енергетичний ліс з павловнії. Тобто, засадимо ділянку швидкоростучими породами дерев. Вже за 4-5 років селяни зможуть самостійно спилювати ці дерева і використовувати як паливо. Ця ідея, знову ж таки, не нова: болгарські поселенці у ХІХ ст. робили так само. Як і з пасовищами, вирішення проблеми сьогодення ми віднаходимо у наших традиціях.

 

ЧИ ПЛАНУЄТЕ ВІДНОВЛЮВАТИ ЛІСОСМУГИ?

Звичайно! Це ще один проєкт, який зараз в розробці. По-перше, вже проведено аудит всіх наявних лісосмуг. Ми зі спеціалістами проаналізували, які породи дерев краще себе проявляють в наших умовах. До цієї роботи були залучені спеціалісти-волонтери з Одеси, наприклад, ГО «Зелений лист». 

Найкраще себе показують породи, які притаманні степовій зоні: це в’яз європейський, але і софора теж гарно тримається, хоча була завезена з Японії. Псевдокація та глядічія, для нас є інвазивними видами, і виростають низькими чагарниками. Тому ставку робимо саме на місцеві види дерев. 

Як будемо відновлювати? Почнемо з розсадника. Скоріше за все буде створено комунальне підприємство, яке в перспективі забезпечить посадковим матеріалом не лише нашу ОТГ, а й сусідні громади.

 

ВИСНОВКИ: з утворенням ОТГ та посиленням децентралізації кожна громада, місто, село отримало більше свобод. Але більше свобод означає більшу відповідальність за своє благополуччя. Деякі громади намагаються наповнювати бюджети за рахунок збільшення посівних площ, зменшення видатків на бюджети розвитку і тд. Приклад села Острівне Суворівської ОТГ показує, що можна піти шляхом сталого розвитку: розвивати традиційне скотарство, зберігати степ та піклуватися про екологію. І при цьому не забувати залучати інвестиції та розповідати людям про красу життя у Бессарабському селі. 

Бажаємо успіхів та чекаємо на гарні новини від острівнянців!

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

«Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підписуйтесь на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram

✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!