Аккерман очима студентки з Греції

Туристи з Європи проявляють все більше інтересу до України.

Американці та європейці, які раніше сприймали нашу країну як частину Росії, чули про Україну лише в контексті Чорнобиля, Криму та корупційних скандалів, зі здивуванням відкривають для себе культурний вдень та драйвовий вночі Київ, яскраву та колоритну Одесу, природу та замки Західної України. Багата культурна спадщина, смачна кухня, велика кількість ресторанів та барів з високим рівнем сервісу за невисокими (за західними мірками) цінами приємно дивують багатьох іноземців. 

 Не менш цікавими є туристичні магніти, які розташовані подалі від обласних центрів. Редакція «Куту Огляду» поспілкувалася з Евою - студенткою університету міста Афіни, яка приїхала навчатися у КНУ ім. Т. Шевченка за програмою Erasmus+ на один семестр. Сьогодні вона розповість вам, які враження у неї залишив Аккерман — місто з найбільшою фортецею в Україні. 

— Для деяких наших співвітчизників здається дивним той факт, що в Україну приїжджають студенти і туристи. Розкажи, будь ласка, як і чому ти потрапила на навчання у Київ?  

 — Україна стала 12 країною, яку я відвідала. Минулого року в університеті мені запропонували цю програму обміну, і я з радістю погодилася, хоча не знала нічого про те, куди я їду.  Це мій останній рік навчання в університеті, і потрібно використовувати будь-яку можливість, летіти назустріч пригодам! Мене поселили зі студенткою з Німеччини, і ми разом почали досліджувати місто! Неймовірна смачна та дешева їжа, гостинні люди і сам ритм Києва дуже захоплює - на фоні історичної архітектури та пам’яток вирує сучасне та дуже швидке життя і вдень, і вночі. Іноді це втомлює, але загалом ти відчуваєш, що тут всі роблять щось цікаве, і це надихає. Тож, для мене дивно зустрічати місцевих, які зі здивуванням питають мене, як я тут опинилася... Це чудова країна, і в цьому я переконалася ще більше, коли почала подорожувати. 

— Дуже приємно чути такі слова! Я також згоден з тим, що нам давно варто позбутися цього комплексу меншовартості і усвідомити, в якій чудовій країні ми живемо!

— Абсолютно! В будь-якій країні є певні проблеми, і кожен сам вирішує, де і як йому краще жити. Але з мого досвіду можу сказати, що тут справді круто! 

— Я знаю, що ти вже встигла відвідати кілька регіонів і навіть Чорнобиль, що останнім часом став справжньою туристичною Меккою для іноземців. Але я хотів би більше розпитатися про твої враження саме від Одеси та її околиць. 

— Холодно!!!(сміється) Це було на початку грудня, і я сподівалася, що в мене вийде трошки зігрітись під південним українським сонцем після похмурої погоди у Києві. Але ні...  Одеса зустріла мене невеликим снігом, та холодним морським вітром. Несподівано, біля вашого моря виявилося не так тепло взимку, як біля нашого. Два дні прогулянок Одесою залишили в мене приємні відчуття затишку та здивування від того, скільки елементів грецької культури я тут зустріла: від елементів архітектури до Грецького парку з його прекрасним фонтаном, який, на жаль, не працював. Дуже хотілось б побувати тут влітку, коли все навколо оживає, адже взимку в Одесі трохи сіро.

Так, що правда, то правда. А що ж з Аккерманом? Як ти про нього дізналася та чому вирішила відвідати це місто? 

(посміхаючись) Мені порадив один місцевий знайомий (автор цієї статті :). Я подивилася невеличке відео про фортецю, і відчула, що мені варто там побувати!

Насправді, кумедні ситуації почалися ще на автостанції в Одесі, коли я намагалася зрозуміти, на який автобус мені потрібно сісти: не було жодних вказівників, інструкцій, платформ - лише розкидані автобуси з різними назвами напрямків. Іноземцю тут зорієнтуватись майже нереально! Наступний момент - гроші водію та жодного чека. Це дивно, я не сперечалася, бо водій все одно не розмовляв англійською, - просто робила як усі. А якщо щось станеться, як мені підтвердити факт того, що я дійсно сплатила за проїзд? Але поїздка пройшла спокійно, було дуже неочікувано проїхатися дорогою, де з обох сторін нас оточувало море!(Будацька коса - ред.) Спочатку я подумала, що мені здалося, але потім подивилася на карту, і справді, ми їхали на якомусь вузенькому перешийку! Ніде такого ще не бачила! Вже після заходу сонця я була в Аккермані. 

І перші відчуття… страшно… До готелю я йшла пішки темними вулицями, де світив один ліхтар на 100 метрів, дмув досить сильний вітер, тротуар був розбитий та з купою калюж, тому довелося йти проїжджою частиною, десь було чути крики якихось чоловіків... Після активного дня дуже хотілося спати, тому майже одразу я пішла спати. Але ніч підготувала для мене нові пригоди… Прокинувшись від гучних стуків та криків жінки в коридорі, я вирішила дізнатись, що там взагалі відбувається, і чому посеред ночі стоїть такий шум. Мої намагання вмовити жінку-адміністратора припинити цей шум ні до чого не привели, бо вона не розмовляла англійською, а я російською. Як виявилося потім, причиною всього того нічного кошмару була інша жінка, що застрягла у душі і не могла вибратись, мабуть, зламався замок…

— Даааа, оце так весела ніч…

— Ххахахаха, ну що тут поробиш, ситуації різні бувають. Але ніч була точно не з найкращих, коли в тебе за стінкою до четвертої ранку постійно хтось стучить та кричить…

— А що ж наступний день? Фортеця, екскурсії, емоції?!

— Таааак, звичайно! Я сподівалася, що враження від фортеці перекриють весь негатив. І знаєш? Сподівання майже повністю виправдались! Цей рів, стіни, ворота… Майже одразу переносять тебе на кілька сторіч назад! Я бачила досить багато античних та середньовічних фортець у Європі та Середземномор’ї, і не можу сказати, що Аккерманська є найкращою або найцікавішою, але вона точно заслуговує уваги! Особливо мені запам’яталася прогулянка внутрішньою стіною, що виходить до лиману - відчуваєш себе сторожовим в очікуванні ворожих кораблів… Ще погода така похмура була, горизонт ховав в собі якусь таємницю… Думаю, що влітку тут, як і в Одесі, набагато цікавіше, коли проводять екскурсії, концерти, готують їжу під відкритим небом. Проте взимку можна побути один на один зі своїми думками та відпочити від натовпу туристів. Єдине що, дуже не вистачало інтерактиву - велика територія, великий потенціал, але я знайшла лише кілька табличок, на яких майже не було цікавої інформації англійською мовою. Хоча, у Кам’янець-Подільський фортеці майже на кожному закутку були таблички з QR-кодом, просканувавши який я безкоштовно отримувала велику кількість історичних фактів від аудіогіда на моєму телефоні. Гадаю, місцевій адміністрації варто було б зробити щось подібне, щоб люди могли отримувати більше історичних цікавинок. І ще можу сказати трошки про Тіру… З одного боку, я вже звикла, що подорожуючи світом усюди знаходжу елементи грецької культури, але все одно це завжди так гріє душу, коли ти зустрічаєшся з частинкою твоєї країни за тисячі кілометрів від дому. Ці розкопки перед Аккерманською фортецею мене дуже зацікавили, але мені б хотілося спуститися туди, дізнатися більше про життя греків, що оселилися тут більше ніж 2500 років тому. 

Було б круто відвідати ці місця влітку, коли все оживає. Трохи сумно від того, що через малорозвинуту інфраструктуру іноземцям майже неможливо дістатися якихось цікавих місцин без пригод. Сподіваюсь, місцева влада буде працювати над цим, адже потенціал у Аккермана та України величезний. Ніколи не думала, що Україна настільки різноманітна та цікава! 

— Ева, дякую тобі дуже за ці слова та цікаву розповідь. Бажаю гарних пригод!

"Угол обзора" ближе к читателю!        

Все новости Бессарабии и Украины здесь и сейчас:

✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал

✅ Поддержи нас в Instagram