12 листопада. Пам'ять преподобної Євтропії Херсонської

Преподобна Євтропія, в миру Катерина Леонтіївна Ісаєнкова, народилася 24 листопада 1863 року в селищі Біла Криниця Херсонської губернії в сім’ї Леонтія й Агафії. У дванадцять років дівчинка була взята на виховання жіночою чернечою громадою в Олешківській Слободі Таврійської губернії. У громаді сестер Катерина опановувала грамоту й рукоділля, одночасно навчаючись молитви й читання Слова Божого.

 

Невдовзі громада отримала статус Успенського спільножительного монастиря. Катерина прийняла чернечий постриг з ім’ям на честь святої мучениці Євтропії Александрійської. Її чернечим послухом були читання й спів на кліросі. Після революції монастир скасували, храми закрили, черниць розігнали.

 

Монахиня Євтропія, як і багато інших насельниць обителі, поїхала до Херсона. Вона оселилася в районі Кіндійських хуторів (нині селище Кіндійка), недалеко від храму Різдва Богородиці. Це місце було обрано невипадково. За Дніпром були улюблені матушкою Олешки, на той час перейменовані на Цюрупинськ. Матушка заробляла тим, що шила ковдри. Вона постійно ходила до храму, де молилися й інші черниці Олешківського монастиря. 1938 року храм закрили, після чого черниці збиралися в приватному будинку. Сестри дбали одна про одну й підтримували одна одну, чим могли.

 

Під час війни в Херсоні стали відкривати раніше закриті храми. 1941 року відкрили і Кіндійську церкву. Декілька років матушка жила в приміщенні, що було в огорожі храму. Але, бажаючи більшого усамітнення, вона незабаром перебралася до невеликого будиночка, розташованого неподалік від Кіндійської церкви. Поки були сили, вона співала й читала на кліросі. Коли стала немічною, преподобна сиділа на лавочці біля хору й молилася. Вона ніколи не пропускала богослужіння.

 

Жила свята Євтропія в невеликій тимчасовій споруді. Оселя була проста: мазана хатка з однією кімнатою і коридорчиком. До матушки приходили багато людей, які почули про її прозорливість і уповали на силу її молитви. Двір завжди був наповнений людьми. Матушка приймала всіх у себе в кімнаті, сидячи на маленькій лавочці біля свого ліжка. Але ніхто ніколи не бачив, щоб вона лежала на ліжку, навіть якщо була хвора.

 

 

За словами очевидців, біля неї завжди лежала чурочка. Коли матушка втомлювалася, вона клала чурочку на ліжко і, сидячи на лавці, клала голову на чурочку. Численні відвідувачі везли їй гостинці. Але преподобна звикла задовольнятися просфорами і святою водою. Тому приношення вона роздавала бідним, незаможним, або ж людям, які дали їй оселю.

 

Духовні чада свідчили, що на ногах матушка носила вериги. В її руках завжди було Євангеліє, яке вона постійно читала. Іноді вона направляла своїх чад до отця Іосифа (прп. Амфілохія Почаївського), з яким також спілкувалася. Перебуваючи на спочинку в Херсоні, сповідник віри архієпископ Іоанн (Лавриненко) також спілкувався з преподобною Євтропією.

 

Матушка Євтропія передбачила свою кончину і заздалегідь попрощалася з тими, кого знала. Вона померла 29 березня 1968 року, у віці ста п’яти років. Відспівували матушку в Кіндійській церкві Різдва Пресвятої Богородиці за величезного скупчення вірян. Преподобну Євтропію поховали на Кіндійському кладовищі. На її могилі багато хто отримував для себе благодатну допомогу і зцілення

12 листопада 2009 року були знайдені мощі черниці Євтропії. Вони були перенесені до Свято-Духового кафедрального собору міста Херсон, де перебувають і понині.

 

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram