Конфлікт Ігоря Додона та Ілана Шора: амбіції, вплив і загроза стабільності Молдови
Молдова знову опинилася на перших шпальтах міжнародної аналітики — цього разу через затяжний конфлікт між двома політичними важковаговиками: колишнім президентом Ігорем Додоном та олігархом Іланом Шором. Це протистояння — більше, ніж просто зіткнення особистих амбіцій. Воно стало дзеркалом глибокої політичної кризи, яка роз’їдає країну зсередини, блокуючи реформи, поляризуючи суспільство та створюючи можливості для зовнішнього впливу.
Ідеологія чи інтереси?
На перший погляд, конфлікт має ідеологічне підґрунтя. Додон — політик із яскраво проросійською орієнтацією, колишній лідер соціалістів, що просував ідею зближення з Євразійським економічним союзом. Шор — офіційно за європейський вектор розвитку, активний лобіст інфраструктурних проєктів за фінансової участі ЄБРР. Проте ідеологія — це лише фасад. Насправді ми маємо справу з конфліктом за ресурси, вплив і контроль над стратегічними інституціями країни.
Взаємні звинувачення і скандали
Обидва політики — не бездоганні у правовому полі. Проти Додона розслідується низка корупційних справ, зокрема щодо отримання хабарів від російських чиновників. Шора ж пов’язують із «крадіжкою століття» — масштабною банківською аферою 2014 року, що коштувала країні понад мільярд доларів. Попри кримінальне переслідування, обидва залишаються помітними гравцями на політичній шахівниці. Їхній інструмент — медіа: телеканали Шора атакують Додона, а проросійські ЗМІ підтримують Додона, демонизуючи «олігархічний капітал».
Борці за регіони
Особливий інтерес для обох становить Схід Молдови. Саме там Шор активно розвивав інфраструктуру, школи, медзаклади, закріплюючи свою підтримку. Додон, відчувши конкуренцію, розгорнув майже персональну кампанію — зустрічі з виборцями, публічні заяви, візити на місця. Усе це свідчить про відчайдушну боротьбу за симпатії електорату — не стільки з ідеологічних міркувань, скільки задля збереження політичного впливу.
Протести, блокади і гучні заяви
Конфлікт набрав обертів у 2022–2023 роках, коли депутати від партії Шора почали блокувати трибуну парламенту, вимагаючи зняття звинувачень і розслідування дій уряду. Додон, у свою чергу, публічно звинувачував опонентів у спробі зірвати демократичні процеси. Це протистояння не мало нічого спільного з пошуком компромісу — лише взаємне блокування рішень, що вилилося у фактичний управлінський параліч.
Москва міняє фаворита
Після поразки на виборах 2020 року Додон втратив частину впливу, опинившись під тиском слідства і зниження рейтингів. На цьому фоні Росія, традиційно прагматична у зовнішній політиці, поступово змістила фокус на Шора — більш гнучкого, бізнесово мислячого, не обтяженого дипломатичними обмеженнями. Як наслідок, за інформацією Служби інформації і безпеки Молдови, Шор почав отримувати фінансування від компаній, пов’язаних із РФ. Це дозволило йому наростити вплив у ЗМІ та на регіональному рівні.
Громадська втома і втрата довіри
Найбільше в цій грі програє громадянин. За останніми опитуваннями, населення дедалі більше розчаровується в обох політиках. Рейтинги Додона впали після його бездіяльності та участі в гучних скандалах. Підтримка Шора знизилася після економічної кризи та численних викриттів щодо корупційних схем. Громадяни втомилися від медійної війни, блокад і гучних заяв — натомість хочуть відповідей на базові питання: ціни, дороги, безпека, робота.
Висновки
Конфлікт між Ігорем Додоном та Іланом Шором — не просто політична війна двох особистостей. Це симптом глибшої хвороби молдовської політики: нестача прозорості, культ особистостей замість інституцій, зовнішній вплив і відсутність стратегії.
Молдова не зможе рухатися вперед, поки її політика залишається заручником персональних конфліктів. Необхідні реформи, чесні суди, незалежні медіа й нові лідери, які не перетворюють державу на арену для битв за вплив. Бо доки Додон і Шор міряються амбіціями, країна втрачає час, ресурси і – найголовніше – довіру громадян.
Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram