Дерусифікація в Арцизі: як не повторити помилок декомунізації?

11 липня на території Арцизької громади пройдуть громадські обговорення щодо щодо перейменування вулиць, провулків та демонтажу деяких пам’ятників на території громади. Із запропонованим переліком проблемних назв та пам’ятників Ви можете ознайомитись на сайті Арцизької міської ради. 

Постає питання, які ж нові назви обирати? Якими принципами користуватися? Які помилки кампанії декомунізації 2016 року варто взяти до уваги та виправити? 

Редакція Куту Огляду підготувала серію публікацій, щоб спробувати розібратися в цих питаннях.

ПРО ЩО НАМ ГОВОРЯТЬ НАЗВИ ВУЛИЦЬ ТА ПАМ’ЯТНИКИ?

Є така наука — топономіка, що якраз що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток. Спеціалісти цієї сфери можуть годинами розповідати вам про те, як назви та символи формують наш світогляд. Але навіть не поринаючи у глибинні сенси ми можемо поставити собі запитання і спробувати чесно на нього відповісти: «Про що нам говорить пам’ятник Карлу Марксу в Арцизі?», — раніше ми могли чути різні маніпуляції на кшталт «це шана відомому німецькому економісту та філософу» при чому навряд чи в Арцизі небереться з десяток людей, що читали Капітал. Чесною відповіддю на це запитання буде: «Це артефакт, маркер, нав’язаний комуністичною владою, щоб позначити факт своєї присутності і візуально закріпити свою ідеологію».  Цей пам’ятник не про шану до науковця, а про ностальгію за радянським союзом, який приніс на українські землі два голодомори, знищив інтелігенцію, зруйнував традиційний устрій суспільних відносин. Та сама історія з назвою вулиці. Та сама історія з прізвищами Гагаріна, Мічуріна і тд. 

А ПУШКІН В ЧОМУ ВИННИЙ?

Сам по собі пан Олександр до відповідальності не притягається. Але тут варто знов поставити собі запитання: «Про що нам говорить вулиця Пушкіна у центрі Києва, пам’ятники Пушкіну, наприклад, у Тернополі або в Чернівцях? Хто його там звів? Для чого?» Нескладно здогадатися, що радянська влада з центром у Москві використовували цю літературну постать як акт візуальної ідеологічної диктатури: ТУТ рОСІЯ. ВЄЛІКАЯ КУЛЬТУРА. ВИ, ЛЮДІ, КОТОРИЄ ТУТ ЖИВУТ — ЧАСТЬ рУССКОГО МІРА. ПОЧИТАЙТЕ НАШИХ ПОЕТОВ, ПОТОМУ ЧТО ВАША КУЛЬТУРА — ВТОРОСОРТНАЯ. І знаєте? Це працює. Покоління, що народилося до 2000 року знає про Срібний вік російської поезії більше, ніж про Українське розстріляне відродження. Навпроти, трохи інша ситуація з пам’ятником Пушкіну в Одесі, який містяни збудували за свій кошт, бо Пушкін в Одесі жив та має безпосереднє до міста відношення. 

Проте, давайте згадаємо творчість Олександра Сергійовича. Його возвеличення Російського імперіалізму, кровопролиття на Кавказі та у Криму. Якщо Шевченко у поемі «Кавказ» розкриває антилюдяність та жорстокість Російської імперії, що знищує цілі народи та знищує ідентичність та культуру, то Пушкін в своїй творчості постає трубадуром імперії. Тому, питання до нас: чи готові ми возвеличувати у пам’ятниках та шанувати персоналії, що виступали на стороні сили, що винищувала фундамент нашої державності та поневолювала наш народ? Адже пам’ятник це не про минуле, пам’ятник це про орієнтири задля руху в майбутнє. 

А ДАВАЙТЕ ОБЕРЕМО ТАКУ НАЗВУ, ЩОБ БІЛЬШЕ НІКОЛИ НЕ ДОВЕЛОСЯ ЗМІНЮВАТИ? АБО ЯК СТАТИ НІКИМ, І ЩОБ ЗВАЛИ ВАС НІЯК. 

Була Леніна — стала Трудова, була 40 років Жовтня — стала Лугова, Сонячна, Морська, Ромашкова, Бузкова і тд. Я не маю нічого проти назв, що відображають візуальні особливості місцевості, несуть світлі та барвисті асоціації. Проте тут на лице спроба зробити назву неконфліктною замість того, щоб відобразити у ній історичних постатей або події місцевого чи державного значення. Був Ленін? Хай тепер буде Грушевський — голова Центральної Ради УНР, яка стала першою незалежною українською державою.  А чи знаєте ви хоч одну вулицю, названу на честь відомих діячів періоду німецьких колоністів? Чи, можливо, відомих спортсменів або митців нашого краю? Де наша ідентичність? Хто ми? Як опинилися тут? 

ЯКІ НАЗВИ ОБИРАТИ?

Більшості все одно, якою буде назва вулиці (звичайно, якщо це не умовна назва на честь Гітлера, Путіна чи Сталіна). Однак, топоніми впливають на нас та формують наше уявлення про орієнтири та цінності суспільства навіть коли ми не задумуємось про це. У назвах, пам’ятниках та символах важливо розкрити шану до тих історичних постатей та подій, які збігаються з нашими сьогоднішніми орієнтирами та цінностіями. До речі, які вони у нас?)

У наступних публікаціях розберемо потенційні назви за тематиками у подробицях. Але щоб трохи привідкрити занавіс… Нам у місті не вистачає топонімів із згадкою про німецьких та єврейських колоністів, видатних діячв того періоду, що створили фундамент економіки нашого міста. Якщо говорити про письменників та митців, які ціною власного життя здобували незалежність та творили українську культуру під гнітом, кого окрім Лесі Українки чи Тараса Шевчена вшановано у нашому містечку? Стус, Хвильовий, Симоненко? Не варто забувати і про багатонаціональність регіону: як вам варіант назви вулиця Виноробів, чи вулиця Болгарського хоро? Чи підпадають під наші сьогоднішні цінності прізвища полеглих воїнів у сьогоднішній російсько-українській війні, наприклад, Миколи Дудки? Так, безумовно, але пам’ятайте, що війна почалася не 24 лютого, а у 2014 році. Скільки нашиї арцизян загинуло від загарбницьких рук Москви? Чи вистачить вулиць? Про це боляче думати…

Стаття підготовлена за мотивамии статті УП «Спецоперація "Дерусифікація". Інтерв'ю з головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані». Далі буде. 

✅ Ставайте частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

«Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

✅ Підтримай нас в Instagram.