Арциз переживає важкі дні. А де ж обласні депутати й народний депутат?

Арциз переживає важкі дні. А де ж обласні депутати й народний депутат?

Арциз зараз живе у режимі випробування, який ламає нерви, плани й побут. Після удару по підстанції 13 грудня місто (за виключенням колишнього військового містечка) тиждень сиділо без світла. Потім з’являється електрика — по кілька годин двічі на день. А в ніч з 21 на 22 грудня росіяни знову атакують ту підстанцію, яка бодай частково тримала Арциз на плаву. Світла знову стало менше.

Ми пройдемо це випробування, але саме зараз важливо сказати правду, тому хочу зафіксувати: керівництво громади цей іспит здає, без розкачки, оперативно та дієво.

Керівництво громади почало працювати над вирішенням надскладної задачі одразу після удару по підстанції. Депутати міської ради терміново збираються на позачергову сесію — її скликає міський голова Сергій Парпуланський, аби перенаправити кошти до резервного фонду, щоб мати змогу оперативно реагувати на виклики.

Зранку після обстрілів запустили пункти обігріву, пункти підзарядки й пункти незламності. Організували польову кухню в освітньому закладі мікрорайону, де люди в багатоповерхівках залишились у найскрутнішому становищі.

Комунальні служби, освітяни не зупиняються ні на день, ДСНС, служби працюють без вихідних. Лікарня та вся критична інфраструктура функціонує в умовах блекауту на генераторах. Воду подають за зручним графіком, який також оперативно опубліковано, медичні послуги надаються, заклади освіти працюють.

Керівник громади паралельно вирішує десятки організаційних питань і приймає представників вищих рівнів влади — приїжджає голова ОВА Кіпер, представник Офісу Президента, керівники громад Бессарабії. Про Арциз говорять на національних телеканалах, ДТЕК, ОВА, Департамент охорони здоров’я Одеської ОВА публікує відео про роботу лікарні під час блекауту.

І на цьому тлі дуже добре видно одне: ми не бачимо наших депутатів обласної ради. Ми не чуємо нашого народного депутата. Ми не бачимо їхніх ініціатив, рішень, заяв, приїздів.

Ми не чуємо голосу нашого народного депутата Антона Кіссе — людини, якій мешканці Бессарабії довірили мандат. Про нашу  біду з трибуни Верховної Ради говорить Олексій Гончаренко, а не Кіссе, якому ми довірили свій голос. Той, хто мав би бити в усі дзвони…

Від депутатів Одеської обласної ради, які представляють Бессарабію, ми не бачимо ініціатив. Наші обранці досі не скористалися своїми повноваженнями, аби винести ситуацію в Арцизі на рівень області. Немає ініціатив щодо екстрених засідань, реакції профільних комісій і рішень про резервний фонд, навіть в умовах знищених підстанцій, обстріляних мостів і транспортної ізоляції регіону.

Коли після ударів по мостах у Маяках і Затоці люди стоять по різні береги Дністра й не можуть дістатися додому, до дітей чи до обласної лікарні, ми не чуємо голосу депутатів облради, обраних від нашого округу. Вони не пропонують рішень, не ініціюють допомоги громадам, не шукають можливостей організувати безкоштовну переправу чи забезпечити пальне. У цій порожнечі з’являється приватний підприємець — і переїзд коштує людям 10 тисяч гривень.

Я пишу про це вже зараз. І нагадаю ще раз, коли прийде час виборів. Бо депутат має бути поруч, коли темно, холодно і страшно. Арциз тримається. Але ми робимо це без вас, шановні обранці, тримається без допомоги тих, хто мав би бути поруч за посадою і за совістю.
Як на мене, ця ситуація - найточніша оцінка вашої роботи.

 

Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:                        

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram