БУТИ чи НЕ БУТИ громадським пасовищам в Татарбунарській міській громаді?

БУТИ чи НЕ БУТИ  громадським пасовищам в Татарбунарській міській громаді?

Хоч і має ця громада статус "міська", але основа її життєдіяльності - аграрна галузь, сільськогосподарське виробництво. В основному, рослинництво. Майже усі землі сільськогосподарського призначення розорані.
І в місті Татарбунари, і в навколишніх селах, які увійшли до складу Татарбунарської громади, майже не залишилося земель, на яких можна вільно випасати велику і дрібну домашню худобу.
Депутатка міської ради Марина Поліщук ініціювала винести в публічну площину питання щодо організації громадських пасовищ на території міста Татарбунари та за межами міста. Її ініціативу підтримав голова постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, адміністративно-територіального устрою та охорони навколишнього середовища Володимир Гажийський. І ось, після громадських обговорень в Татарбунарах, комісія у складі депутатів земельної комісії та начальника відділу земельних ресурсів міської ради Ігоря Катанова впродовж двох останніх тижнів здійснювали виїзд у села Татарбунарської громади з метою проведення громадських обговорень щодо організації пасовищ на землях спільного використання.
Проблеми, якими ділилися селяни з Борисівки, Глибокого, Білолісся, Спаського, Струмка, Баштанівки, Нерушаю, Дельжилер - майже однакові. Власники худоби скаржаться на те, що в селах вже майже не залишилося земель, придатних для випасу худоби. Великі агрохолдинги і дрібні фермери виорали все, що можна і не можна. Під плуг потрапили польові дороги, лісосмуги, землі біля водойм та Дунайського біосферного ландшафтного парку. Та й навіть до нерозораних клаптиків землі не залишилося доріг для прогону худоби. Складається патова ситуація: володарі орних територій звинувачують власників худоби у потраві їхніх посівів; власники худоби скаржаться на відсутність земель для випасання. Всі гуртом нарікають на дворічну посуху, яка призвела до значної втрати посівів зернових та відсутність трави для випасу. У ході громадських слухань також виявилося, що багато земель використовується без належної реєстрації, що призводить до несплати податків до місцевого бюджету. Самозахоплення землі - це взагалі окрема історія, яка потребує детального вивчення та аналізу. І це потрібно робити найближчим часом, бо ринок землі, який починається вже з 1 липня поточного року, може відкрити скриньку Пандори для нечистих на руку ділків, готових скупити всі землі громади оптом. І тоді вже говорити про громадські пасовища буде пізно.
Інвентаризація усіх земельних угідь громади має здійснитися найближчим часом, а поки що небайдужі люди повинні подбати, аби у селян, які тримають худобу, не відняли останніх клаптиків землі, більш-менш придатних для пасовищ.

(Далі буде).

Село Спаське:

Село Струмок:

У пошуках зниклих пасовищ. Ось вони, тут! Тільки той, хто розорав і засіяв ці пасовища, не сплачує податки у місцевий бюджет, і не дає можливості людям випасати тут худобу. Землі у вибалку поблизу Спаського.

 

Баштанівка, громадські слухання щодо облаштування пасовищ.

Нерушай, власники худоби та члени комісії обговорюють питання щодо облаштування громадських пасовищ.

Село Дельжилер, тут взагалі дуже складна ситуація з пасовищами. Селяни скаржаться, що велика агрофірма виорала майже всі сільськогосподарські угіддя разом з польовими дорогами, і не залишили місця для прогону худоби до пасовищ.

 

Село Глибоке.

Село Борисівка.


✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підписуйтесь на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram