ЗАГУБИЛИСЯ...: життєва історія на св. Миколая, яка трапилась у Татарбунарах

Вікторія Алєксєєнко

Вони так довго йшли! Спочатку - із школи додому. А коли вдома наштовхнулися на зачинені двері, то пішли до тата на роботу. Так довго вони, мабуть, ще не ходили ніколи. Коли вирушили з двору, було геть видно. Але так швидко сутеніло, і де татова робота - хтозна... Та Артемко і Максимчик вперто йшли вперед через усі Татарбунари, з краю в край.
Менший першачок почав хлюпати носом, а потім і розплакався. Старший третьокласник заспокоював, а згодом і сам почав рюмсати. Йдуть по вулиці і плачуть удвох. От біда!
"Хлопці, що трапилося?" - цих жіночок, напевно, сам Святий Миколай прислав.
"Ми не знаємо, як нам татка знайти!"
"А де ж він?"
"Та на роботі, десь там, де брикети роблять".
"А мама де?"
"Ми не знаємо, мабуть, теж на роботі. Ми ключ від хати їй віддали, а її нема дома".
"А де ж мама робить?"
"На роботі!"
Братики запевняють, що вже колись були у тата на роботі, тож йдемо вже разом із ними, хоч і не зовсім попутно.
"Голодні?"
"Да, дуже їсти хочемо!"
Святкове печиво переходить з домашньої сумки у дитячі рученята, пацани швиденько хом'ячать, вже й до татової роботи близенько.
Поки дійшли та знайшли татка Сергія, стало зовсім темно.
"Ах, ви ж мої бешкетники!" Тато зніяковів, обійняв малих, дякував і вибачався.
А ми пішли своєю дорогою додому...

Шановні батьки, бабусі й дідусі!

Пильнуйте своїх діточок, залишайтеся з ними на зв'язку, а якщо нема телефонів, то пояснюйте, де знаходиться ключ від дверей, як поводитися, якщо батьків нема вдома! Добре, що братики були вдвох, добре, що їм трапилися по дорозі хороші люди.
Бережіть своїх дітей!

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram