В Арцизі відбувся пам’ятний захід «Постскриптум: 40 років тиші», присвячений 40-й річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції

 24 квітня в Арцизькій Арт-галереї відбувся пам’ятний захід «Постскриптум: 40 років тиші», присвячений 40-й річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Подія стала не просто згадкою про трагедію - це була спроба осмислити її наслідки, вшанувати героїзм ліквідаторів і зберегти пам’ять для майбутніх поколінь.

У межах заходу діяли тематичні виставки. Фотоекспозиція «КОД 1.9.8.6.» представила кадри з Прип’яті та Чорнобиля - міст, які стали символами зупиненого часу. Виставка-інсталяція «Предмети, що замовкли» через звичайні речі передала тишу покинутих домівок і історії людей, які були змушені залишити своє життя за одну ніч. Програма заходу поєднала слово, музику та документальні матеріали. Ведучі нагадали про події ночі 26 квітня 1986 року - секунду, яка змінила долі мільйонів. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та виконанням Державного Гімну України.

Особливу емоційну атмосферу створили поетичні виступи та відео про ліквідаторів - людей, які ціною власного здоров’я і життя змогли зупинити поширення катастрофи.  До присутніх звернулася заступник міського голови Оксана Стоянова. Її виступ став не лише нагадуванням про факти, а й емоційним свідченням масштабу трагедії:

"У ніч на 26 квітня 1986 року світ змінився. О 01:23 два вибухи зруйнували четвертий енергоблок. У повітря піднялися тонни радіоактивних речовин, а разом із ними — страх, невідомість і майбутні втрати. Радіація не має запаху чи кольору, але вона має наслідки — страшні, довготривалі, невидимі. Світ мовчав два дні. Мовчала влада, мовчали офіційні джерела. Але радіація не мовчала — вона вже діяла. Люди жили звичним життям, не знаючи, що небезпека вже поруч. На ліквідацію наслідків стали сотні тисяч людей — пожежники, військові, медики. Вони йшли туди без захисту, без гарантій, але з розумінням: від їхніх дій залежить майбутнє. І саме вони зупинили катастрофу, яка могла стати ще масштабнішою. Лише з Прип’ять евакуювали десятки тисяч людей. Вони залишали свої домівки, думаючи, що повернуться за кілька днів… Але це місто так і залишилося порожнім. Сьогодні, через 40 років, ми говоримо не лише про трагедію. Ми говоримо про подвиг. Про людей, які ціною власного життя і здоров’я врятували світ".

Пам’ять про Чорнобиль — це не лише цифри й факти. Це долі, це історії, це життя, які змінилися назавжди. Важливою частиною заходу стало вшанування учасників ліквідації наслідків аварії. З нагоди 40-ї річниці Чорнобильської трагедії Почесними грамотами Арцизької міської ради нагороджено ліквідаторів:

- Петрова Сергія Івановича,

- Тодорова Михайла Мироновича,

- Григор’єва Сергія Анатолійовича,

- Балабана Миколу Миколайовича,

- Делібазогла Володимира Михайловича,

- Парзула Івана Івановича,

- Полуніна Михайла Петровича,

- Копитова Олександра Олександровича,

- Подзерка Дмитра Дмитровича,

- Яковенка Віктора Івановича,

- Мураткова Пилипа Івановича,

- Караніколова Миколу Степановича,

- Коркунова Станіслава Вікторовича,

- Середу Андрія Андрійовича, -

Парванова Бориса Миколайовича,

- Гєнова Івана Георгійовича.

Окремо пам’ятною відзнакою громадської організації Асоціація ветеранів Міністерства внутрішніх справ України «40 років трагедії на Чорнобильській атомній електростанції» нагороджено Григор’єва Сергія Анатолійовича. Чорнобиль - це не лише сторінка історії. Це відповідальність, урок і пам’ять, яка не має завершення. Адже навіть через 40 років головний «постскриптум» цієї трагедії - це ми, наше ставлення до безпеки, до життя і до майбутнього.

Залишайтеся в курсі важливих подій!

Слідуйте за нами:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅ в Instagram