Тарифи, борги і дорога електроенергія: що показав звіт КП «Водоканал» на сесії Арцизької міськради

На черговій 99-й сесії Арцизької міської ради директор КП «Водоканал» Федір Желязков прозвітував про роботу підприємства за 2025 рік. Сам звіт викликав дискусію: міський голова Сергій Парпуланський висловив невдоволення його якістю, зауваживши, що депутатам фактично представили набір сухих цифр без презентації, візуалізації та глибокого аналізу. І, безперечно, ця критика виглядала цілком обґрунтованою. Бо якщо порівнювати звіти за 2024 і 2025 роки, говорити про прорив чи відчутний прогрес не доводиться. Скоріше — про збереження роботи підприємства в умовах наростання старих проблем.

Ще у звіті за 2024 рік головними викликами називалися:

збиткові тарифи;

великі витрати на електроенергію;

зношеність інфраструктури;

залежність від бюджетної підтримки.

У 2025 році ці ж проблеми не зникли, а лише загострилися. Тарифи, як і раніше, не покривають собівартість. Фактична собівартість водопостачання у звіті — 52,8 грн за кубометр, водовідведення — 46,4 грн, тоді як тариф нижчий. Різницю, як і раніше, компенсує міська рада. Щомісяця депутати підтримують рішення про компенсацію тарифної різниці, фактично дотуючи роботу підприємства з бюджету. Тобто фінансова модель не змінилася. І це одна з головних реальностей цього звіту.

 Так, під час доповіді Федір Желязков озвучив цифру, яка стала одною з ключових тем сесії: за нинішніх витрат економічно обґрунтований тариф на воду вже складає близько 130 гривень за кубометр. Варто зазначити, що причини очевидні:

постійно дорожчає електроенергія;

ростуть ціни на матеріали;

зростають витрати на паливно-мастильні ресурси;

дорожчає обслуговування мереж.

І ця цифра, по суті, показує не стільки можливий тариф, скільки масштаб проблеми. Бо очевидно, що покласти такий тариф на населення неможливо. Але й постійно закривати різницю бюджетом теж не стратегія. Тож питання вже не тільки про тариф, а про пошук рішень.

Одне з найболючіших питань - витрати на електроенергію. У 2025 році вони склали майже 6,9 млн грн, плюс понад 1,5 млн грн за розподіл. Разом понад 8 мільйонів гривень. І це, як і в 2024 році, одна з найбільших статей витрат підприємства. Саме тому ставка на енергонезалежність  - не просто перспективний напрям, а необхідність. Сонячні батареї, генератори, інвертори, які підприємство отримало від міжнародних партнерів, - це, звичайно чудово.  Але це не результат фінансового оздоровлення самого підприємства, а наслідок залученої зовнішньої допомоги. А це різні речі. 

Ще одна показова цифра - заборгованість населення. Попри судові позови і стягнення коштів, борги не зменшились. Навпаки: було 2,304 млн грн, стало 2,895 млн грн. Тобто борг зріс майже на 600 тисяч гривень. Так, підприємство активізувало роботу з боржниками. Але загальна тенденція поки негативна. І це теж говорить не про прогрес, а про складність ситуації.

По суті, основні позитивні зміни 2025 року — це:

продовження реконструкції очисних споруд (яка тривала і раніше);

встановлення локальних станцій очистки води;

сонячні батареї та обладнання, залучені від донорів.

Тобто ключові позитиви  переважно інвестиційні та партнерські. Фінансово ж системні проблеми залишились. І це, мабуть, головний висновок порівняння двох звітів.

Тому головне питання - що далі? Саме тут тема вже виходить за межі роботи одного комунального підприємства. Зрозуміло, що піднімати тариф до економічно реального це прямий удар по кишені споживача. Постійно дотувати з бюджету -тимчасове рішення. Тому потрібно шукати інший шлях: енергоефективність, модернізація насосного обладнання, розвиток сонячної генерації, нові інвестиції, міжнародні програми підтримки. Не для красивих проєктів. А щоб не перекладати весь тягар на споживача.

Проблеми водоканалу вже давно вийшли за межі одного комунального підприємства. КП «Водоканал» сьогодні не демонструє проривного розвитку, але утримує систему в умовах зростання витрат, боргів і хронічного тарифного дисбалансу. І це вже непроста задача. Та головне питання лишається відкритим: як не просто латати проблему бюджетними компенсаціями, а вирішувати її стратегічно.  Громаді вже потрібне не просто щорічне заслуховування звітів, а чітке бачення, як зберегти доступну воду для людей, модернізувати систему і не перекладати весь тягар на плечі споживачів. Адже коли тариф стає викликом для громади, а вода - питанням економіки й безпеки, це вже не лише тема комунального підприємства. Це тема майбутнього громади.

Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅ в Instagram