Арциз протягом років продовжує перетворювати свої міські насадження на дрова
Проблема хаотичного спилу дерев та варварської «омолоджуючої» обрізки існує в Арцизі вже не перший рік. Наслідок цього — систематичне зниження кількості якісних зелених насаджень. Чи винесло керівництво міста уроки з попередніх скандалів? Чи змінився підхід комунальників до дерев нашої громади? Як в нас справи з незаконною рубкою дерев?
В цій статті я, Артем Целіков, спільно з Анатолієм Колосовим — відомим у регіоні ланшафтним дизайнером підсумовуємо, що висновків з попередніх ситуацій зроблено не було, і, що важливо, описуємо причини цього явища. Сподіваємось, що керівництво міста нарешті використає надані підказки у своїй роботі задля спільного блага нашої громади, а містяни активізуються у питаннях захисту свого затишку та комфорту.
Частина І: «Обращайтєсь к дєпутатами, к Парпуланскому. Ми просто виполняєм»
Ідея цієї статті народилася у розмові з відомим в регіоні ландшафтним дизайнером, поважним мешканцем Арциза — Анатолієм Колосовим після ситуації, яка сталася з ним у середині жовтня. Нижче публікую його текст:
«Пам’ятається, як ще довоєний заклик Президента до висадки мільярду дерев в Україні отримав гарячий відгук на нашій малій батьківщині… Тоді, в терміновому порядку, на видному п’яточку головної міської магістралі, зібравши засоби масової інформації, відбулася висадка кількох десятків ростків дубів, які невдовзі благополучно «врізали дуба». Сьогодні, в умовах наростаючої посушливості нашого клімату, стає все більш очевидним значення як збереження існуючих насаджень, так і подальшого догляду по слідах свіжих посадок. Зараз, на жаль, все частіше доводиться спостерігати сліди свіжих вирубок…
Порядку трьох сотень пнів я нарахував у посадці вздовж залізниці з боку колишнього молокозавода аж до переїзду на Одесу. Безумовно, серед них більшість — зрізи 5-10-літньої давності, але присутні й свіжі, в т.ч. не сухих, а досить здорових дерев. Немало «розкішних» свіжих пнів в «колишньому» парку знаходимо по стежці на Глинку.
Жадібне дзижчання пил чути посеред білого дня… Сьогодні, на жаль, доводиться визнавати явище масового і вельми організованого відкату від посадок до розпилу добряче поряднілих насаджень, в т.ч., безпосередньо в межах міста. Народні чутки голосять, що відомий «Благоустрій» під виглядом доглядацьких робіт перетворився в контору із заготівлі дров. Так, раніше ми вже мали можливість спостерігати ізуверську обрізку дерев…
А зовсів нещодавно, в минулий четвер (12 жовтня — ред.), повертаючись з базару за будівлею будинку культури, близько 10-ї ранку, зустрів трійку осіб, що представилися працівниками «Благоустроя». Вони вантажили залишки здорових свіжоспилених гледичій, в т.ч. шестидесятирічного віку, загальною кількістю 5-7 дерев. У відповідь на природнє обурення працівники послалися на розпорядження депутатського корпуса і найголовнішого місцевого «господаря» — Сергія Парпуланського.
Фото, надані Анатолієм Колосовим з місця подій.
Доводиться визнати, що ми стаємо німими співучасниками відкату від нікчемних висадок до масового розпилу залишків того, що залишилося від плодів багаторічних зусиль наших попередників. Виникає природнє запитання, чи то наші органи влади, в т.ч. поліція, екологічні служби, депутатський корпус і т.д. атрофувалися, чи то вони очолили цей всепереможний процес? Фотознімки додаються».
Частина ІІ: розмова з керівником КП «Благоустрій» Анатолієм Серек Басаном
Після розмови з Анатолієм Колосовим вирушаю на місце спилу зазначених гледичій поблизу ДК: підрахував пні та оцінив їхній стан. На око різниця між висохлими та живими деревами на момент спилу. Домовляюся про зустріч з директором КП «Благоустрій».
Два спилених стовбури гледичій — чітко видна різниця між хворим стовбуром зліва, яка підлягало спилу, і здоровим стовбуром справа.
З Анатолієм Миколайовичем я зустрівся на території підприємства, де можна було оглянути заготовлені підприємством дрова. Час зустрічі було оговорено завчасно, і за таємничим збігом обставин, стобури спилених гледичій співробітники вже встигли відвезти до льготних категорій населення — дитячих будинків сімейного типу, родин загиблих військових, тому мені не вдалося оцінити, чи були гледичії справді живі.
Склад дров на території КП «Благоустрій». Справедливо вказати, що більшість деревини «загинуло» своєю смертю, але є і живі екземпляри.
— Пане Анатолію, біля будинку культури я нарахував п’ять пнів діаметром 20-30 см та три діаметром 10-15 см. За моєю візуальною оцінкою пнів лише два з них були дійсно сухі. На підставі чого вони були спилені?
— Ні, всі спилені дерева були сухими, крім того, нависали над проходом для людей. Працювали два дні — складний об’єкт, самі знаєте, які у гледичії голки — в мене співробітник навіть ногу наколов. Дійсно, там була молода порість, яку я вже сам сказав прибрати, щоб навести порядок, щоб було красиво.
— Підкажіть, чому працівники у розмові з мешканціями посилаються одразу на Сергія Парпуланського та депутатів, а не на вас, як на безпосереднього керівника?
— (усміхається) Ну, тут самі розумієте, вже відповів як відповів. Зрозуміло, що мер безпосередньо вказівок не давав. Керував цим процесом я.
— Добре, ставлю питання ширше, чому вони не посилаються на необхідну для такого спилу документацію — ордер, який має надати виконавчий комітет? Чи існує він взагалі?
— Так, ордер в нас на спил сухих дерев є. Я вже сказав, що парость молоду ми прибрали, щоб просто вже навести порядок на цій ділянці. Зараз вам я його не зможу надати, бо Афанасій у від’їзді — наберіть мене післязавтра.
Коментар автора: Інтерв’ю проводилося 16 жовтня, станом на 26 жовтня після кількох прохань ордер мені так і не надали. На сайті міської ради немає ніяких рішень щодо цих дерев від виконкому. Далебі, великий ризик, що цей папірець можна було б зробити і заднім числом: за інформацією від наших джерел виконавчий комітет міської ради виконує свою функцію лише номінально — якщо треба рішення на спил, то його одразу погоджують без аналізу, обговорень та голосувань, або видають заднім числом.
— Анатолію Васильовичу, проблема варварського поводження із зеленими насадженнями існує в місті вже не перший рік. Згадати лише весняну обрізку тополь у Городку, де у дерев лишилося до чверті довжини їхнього стовбуру. Зараз в Києві, Одесі зусиллями активістів впроводжуються нові норми обрізки дерев, де прямо забороняється обрізка більше третини довжини скелетних гілок — це європейська практика. Підкажіть, чи проводилося яке-небудь навчання зі співробітниками КП щодо правил обрізки? Чи ведеться якась цілісна політика щодо обачливого поводження із зеленими насадженнями в місті?
Варварська обрізка тополь в Городку м. Арциз навесні 2023 року.
— Ні, такої роботи не проводилося. Є поняття омолоджувальної обрізки, формувальної, чи там коли аварійні гілки треба прибрати — ми це робимо, я цим керую. Тут же важливо розуміти, що це за дерева. От візьми берест (в’яз, карагач — ред.) — це ж по суті бур’ян, я його можу під корінь завтра спиляти, викликай поліцію, пиши протокол, але по закону це не культурне дерево — мені нічого не зроблять. Але ж ми цього не робимо, бо ці дерева — основа зелених насаджень нашого міста.
Коментар автора: Мені не вдалося знайти жодного документа, який би чітко визначав перелік культурних/некультурних дерев, тож берест має захищатися законом так само, як будь-які інші дерева. Тим паче, як зазначив Анатолій, в наших степових умовах — берест це основа зеленого ландшафту міста.
— Підкажіть, чим спричинена така активна та системна діяльність «Благоустрою» в питаннях спилу дерев? У населення складається враження, що співробітники підприємства зацікавлені у подальшій реалізації дров.
— Дрова за гроші ми ніколи не реалізовували. Це неможливо. Наша задача — забезпечити льготні категорії населення дровами. У нас в місті є ДБСТ — дитячі будинки сімейного типу, є родини загиблих воїнів, люди з інвалідністю. Соціальна служба надає нам список людей з прізвищами та адресами — ми відвозимо один-два причепи, в залежності від кількості людей у домогосподарстві. Оці дрова перед нами — це наш склад, з якого дрова постійно розвозяться. Гледичії, про які ми з вами говоримо — їх вчора вже відвезли до двох домогосподарств. Ви можете подивитися список, адресу, під’їхати і оглянути стовбури там.
— Підкажіть, а чому ви як КП взагалі маєте забезпечувати льготні категорії населення? Хіба міська рада не може виділити кошти на придбання паливних матеріалів для льготних категорій за рахунок бюджету, а не випилювати власні зелені насадження в місті? Ця практика в нас була і за часи каденції Володимира Міхова.
— Це вже питання до керівництва міста. Ми виконуємо розпорядження.
— Дякую вам за розмову!
— Навзаєм! Всього найкращого!
Частина ІІІ: висновки та рекомендації для арцизян, комунальників та керівництва міста
Фраза комунальників: «Обращайтєсь к дєпутатам, Парпуланскому. Ми просто виполняєм» — ставить швидкий діагноз нинішній системі управління містом: надмірне зосередження процесів мером на собі, що пригнічує ініціативність підпорядкованих вертикалей, та інфантильне зняття з себе відповідальності виконавцями. Одразу виникає питання до комунальників: «Хіба у вас немає своєї голови? Ви ж теж живете в цьому місті. А якщо завтра вам скажуть випилити центральну алею, ви навіть не спитаєте у свого керівництва дозвільних документів на це?»
Складаючи всю цю історію до купи, можу констатувати наступне:
- Так, гледичія, зі своїми голками, можливо, не найкраще дерево для озеленення міста. Але проблема ж системна, і це лише один випадок з десятків. Сьогодні без дозволів спиляли кілька гледичій — завтра біля вашого будинку не стане шовковиці чи софори, яка захищала вашу машину від літнього сонця.
- Виконком не виконує своєї функції як колективний орган прийняття господарських рішень.
- У міста відсутня культура та стратегія поводження із зеленими насадженнями. Культура — це догляд, обрізка, лікування наявних дерев, технологія вирощування нових. Стратегія — це прийнятий перелік перспективних видів дерев, придатних до вирощування в наших умовах (одразу напрошуються вже наявні ясен, берест), це інвентаризація наявних дерев та оновлення правил догляду за ними відповідно до сучасних уявлень. Це планування на строк до 20 років, на яких ділянках ми хочемо дерева, якої висоти, яку функцію вони будуть виконувати. Також, це виділення технічних та людських ресурсів на догляд за молодими деревами. Для створення цілісної політики поводження із зеленими насадженням необхідно залучати спеціялістів-арбористів.
- Керівництво міста, використовуючи ресурси комунального підприємства, хоч і не заробляє на реалізації дров, втім, явно отримує політичні дивіденди перед майбутніми виборами у льготних категорій населення.
- Населення міста і саме докладається до зменшення кількості дерев: хтось пилою, а інші — своєю байдужістю. Наше місто зелене та затишне настільки — наскільки кожен з нас цікавиться його станом та активно змушує владу працювати.
Артем Целіков