«Загинула гарна людина, ветеран з бойовим досвідом»: українці реагують на вбивство військового ТЦК

У Львові попрощаються із 37-річним військовослужбовцем ТЦК та учасником бойових дій Юрієм Бондаренком, який був смертельно поранений ножем під час виконання службових обов’язків 3 грудня. Трагедія, що сталася посеред мирного міста, сколихнула країну та викликала палкі дискусії в суспільстві.

За даними ОК «Захід», увечері 3 грудня група мобільного оповіщення Галицько-Франківського РТЦК та СП проводила процедуру уточнення військово-облікових даних 30-річного львів’янина. Під час спілкування чоловік несподівано вихопив ніж і завдав Юрію Бондаренку удару в пахову ділянку, пошкодивши аорту. Поранення виявилося смертельним. Попри роботу команди хірургів, військовий помер 4 грудня вранці через масивну крововтрату.
Зловмисник також ударив по голові старшого солдата Василя Малюка та втік, однак був оперативно затриманий поліцією.

Новина про загибель Юрія Бондаренка викликала широкий резонанс у соцмережах. Багато людей, які знали його особисто, підкреслюють, що він був не просто працівником ТЦК — він був воїном із великим бойовим шляхом, людиною, для якої захист України був справою життя.

Фотограф Kocc Казимко, який оприлюднив фото загиблого, написав:

«Загинула гарна людина, ветеран. Він багато кому допомагав. Не зважаючи на минулі поранення та хвороби, повернувся до лав ЗСУ… Вбили при виконанні. Вбили не на фронті, а просто посеред міста».

За інформацією пресслужби міскради Львова, Юрій був уродженцем Харкова. Навчався у Харківському академічному ліцеї №45, пізніше — в Аерокосмічному ліцеї. Вищу освіту здобув у Харківській державній зооветеринарній академії. Працював у сфері ресторанного бізнесу.

Він воював у складі 16-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, був учасником АТО, мав поранення та бойові відзнаки, серед яких медалі «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни». Після початку повномасштабного вторгнення повернувся на службу добровільно: спочатку до ППО, згодом — до ТЦК.

Рідні згадують, що Юрій колекціонував ножі, цікавився історією, любив тварин і мав тонке почуття гумору. Був людиною, яка не проходила повз чужу біду. У нього залишилися мати, дідусь та дружина.

Українські посадовці та громадські діячі одностайні: трагедія стала наслідком не лише особистої агресії нападника, а й тривалої кампанії дезінформації навколо теми мобілізації та діяльності ТЦК.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький так само наголосив:

«Людина, яка захищала країну, загинула в тилу від рук того, кого вона захищала».

Журналістка Софія Кочмар написала:

«Страшно усвідомити, що з Гарнізонного храму винесуть гріб накритий синьо-жовтим прапором… і вбитий буде не від російського FPV, а від ножа іншого львів’янина».

У самому ТЦК подію назвали симптомом небезпечної суспільної тенденції — зростання недовіри та агресії, підживлених інформаційними атаками.

В заяві зазначено:

«Йдеться не про «непорозуміння» чи «конфлікт», а про збройний опір представникам сил оборони. Жодна система безпеки не може працювати, якщо її представників не визнають і не підтримують ті, кого вони захищають».

Там також закликали до реформування системи мобілізації і підвищення рівня захисту для працівників ТЦК, включно з можливістю носіння зброї в умовах загроз їхньому життю.

Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:                        

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram