ЖИТИ ДОБРЕ

ЖИТИ ДОБРЕ

Одного разу так захотілося, щоб світ став кращим. І щоб люди – добрішими. І щоб не брехали, не крали, і просто не смітили собі під ноги. А як зробити світ кращим – не знала...
Дивилася в небо – і бачила сірі холодні хмари. Дивилася під ноги – а там нема дороги. Вдивлялася за обрій – там взагалі нічого. А зблизька – всі незадоволені й сердиті. Дивлюся в дзеркало – нічого втішного. І це що, отак все життя?! Але ж воно одне-єдине!
Аж раптом – промінчик веселий впав на люстерко, і пострибав сонячний зайчик, засяяв у очах. Усміхнуло (wink) Тоді той зайчик стрибнув на квітку, з квітки – на котика, той пострибав за сонячним промінчиком, а діти побачили і засміялися, наздоганяючи кошенятко. Увесь світ засяяв яскравими барвами, і раптом... став кращим!
Не вірите? І я спочатку сама собі не вірила. Перед собою вдивлялася в розбиту дорогу, а на обрії раптом з’явилася потужна дорожня машинерія.
На небі заблукали хмари, і в лимані з’явилося їхнє відображення. І красені-лебеді плавно злетілися разом з хмарками на воду! Краса неймовірна...
А наші відважні хлопці тим часом там, на Сході, цю красу оберігають. І ми тут не маємо права дозволяти мародерам красти і брехати. Маємо тут, у себе, наводити лад. Ніякі президенти-прем’єр-міністри-нардепи разом узяті не впорядкують наші громади. Все в наших руках. Нам тут жити, нам і порядкувати. І допомагати нашим воякам вірити і творити щасливу Україну. Хто маскувальними сітками, хто теплими шкарпетками і рукавицями, хто дитячим малюнком, хто медом і домашніми смаколиками, а хто й добрими справами. Жити добре.
***
Цю замальовку я написала давно... Ще у минулому житті... Чотири роки до війни... До сьогоднішньої війни.
І такий щем залетів у серце, аж незмога дихати! Хто там жалівся, що життя було погане? Серйозно?! Але й зараз маємо знати, що попри всю глибину біди і безліч смертей - життя триває. Воно жевріє у запечених кров'ю вустах пораненого бійця, у спалених домівках мирних селян, у зруйнованих містах України. Життя триває, і жоден ворог не спроможний його заперечити.
І народжуються українські діти, і відродяться міста й села. І ми переможемо, і ЖИТИ - ВАРТО!
Авторка - Вікторія Алєксєєнко.

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram