22 серпня. Пам'ять святієля Філарета Чернігівського

Майбутній святитель Філарет, архієпископ Чернігівський та Ніжинський (у світі Димитрій Григорович Гумілевський) – народився 23 жовтня 1805 року в селі Конобіївка, Шацького повіту, Тамбовської губернії, у родині священика.

Початкове виховання та освіту отримав у сім'ї батьків. Батько його вирізнявся істинним благочестям і був відомий як чудовий проповідник і зразковий священик. Благочестя батьків та аскетичне життя тітки-наставниці, яка померла у 90 років дівчиною, рано розвинули в майбутньому Філареті схильність до чернецтва.

Під час навчання у Шацькому духовному училищі Тамбовський Преосвященний Іона (Васильєвський), взявши до уваги мале зростання і смиренність Димитрія, змінив його колишнє прізвище Конобєєвський на Гумілевський (лат. humilis – низький).

У 1826 році Димитрій вступив до Московської духовної академії, де 19 серпня 1829 (після закінчення академії) пострижений у чернецтво. Митрополит московський Філарет, який уважно стежив за його вченням, при постригу дав йому своє ім'я - безприкладний випадок в історії академії. У своїх стосунках до юного ченця московський святитель виявляв батьківську турботливість і водночас виняткову строгість. Після прийняття чернечого чину Філарет 3 лютого 1830 висвячений у сан ієродиякона, а 29 червня того ж року - в сан ієромонаха.

27 січня 1835 Філарет був зведений в сан архімандрита, а 14 грудня того ж року призначений ректором Московської духовної академії. 9 березня 1837 року на нього покладено обов'язок настоятеля Богоявленського монастиря.

У жовтні 1841 великий московський святитель Філарет призначив архімандрита Філарета на Ризьку кафедру. 21 грудня 1841 року в Казанському соборі Петербурга було здійснено хіротонія Філарета на єпископа Ризького. У липні 1842 року він вирушив до Риги.

Владика Філарет вирізнявся незвичайною працьовитістю. Варто здивування, як у маленькому, кволому і болісному на вигляд тілі вживалося стільки кипучої енергії, працездатності. Особливо багато праці, турбот та скорбот доставила йому Ризька єпархія. Сім років архієрейського служіння в Ризі - це сім років скорбот і страждань, які переносив він за своєю величезною смиренністю з повною покорою. Умови його служіння у Ризі були дуже важкі. У корінному населенні (латишах та естонцях) помічалася потяг до православ'я та самобутньої культури - богослужіння та викладання у школах рідною мовою. Святитель всіляко підтримував їхнє прагнення. За своє перебування в Ризі він відкрив 63 парафії, влаштував 20 церков постійних та 43 тимчасових, порушив клопотання про відкриття духовного училища та парафіяльних шкіл.

1848 року єпископ Філарет переміщений на Харківську кафедру. У Харкові та Чернігові святитель приділяв велику увагу духовній освіті юнацтва, влаштовував семінарії, єпархіальні училища, стежив за навчально-виховним процесом, виробляв для навчальних закладів програми викладання, віддаючи для їхнього матеріального забезпечення свої друкарські праці. У монастирях засновував гуртожитки, не залишав поза увагою храмобудови та їх церковне благолепие.

У 1857 році він був зведений у сан архієпископа. 2 травня 1859 року призначений архієпископом Чернігівським та Ніжинським. Під час холери 1866 він здійснив об'їзд єпархії, кажучи: «Народ впав духом, слід його підбадьорити». Дорогою він сам захворів і 9 серпня помер у Конотопі. Від Конотопу до Чернігова протягом 180 верст десятки тисяч людей, змінюючи один одного, супроводжували труну улюбленого архіпастиря. При цьому не було жодного випадку захворювання на холеру. Забули все про цей страшний бич. Холера не дійшла до Чернігова і припинилася.

14 квітня 2009 року уславлений Українською Православною Церквою у лику святих.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram