Інформаційна грамотність

Інформаційна грамотність

Авторка: Тельпіс Катерина


Інформаційна грамотність

Зараз часто порівнюють цю війну із попередніми. Найчастіше із Першою та Другою світовою війною і німецькою окупацією, рідше згадують русько-кримські конфлікти чи фінську війну 39-40-х років. Проте варто зазначити, що війни останнього століття повноцінно не можуть порівнюватись із минулими, бо мають ще один специфічний фронт – інформаційний. Не можна сказати, що пліток та агітаційних лозунгів не було до цього, але із появою інтернету ця зброя стала набагато міцнішою та охоплює більшу частину світової кулі. Тримаючи правильну пропагандистську кампанію, можна виграти війну, і не маючи істотного переважання озброєння. Отже цю статтю я хочу присвятити проблемі дезінформації та правилам відбору якісних джерел.

Так, ви можете відповісти, що усе просто – дивитися на офіційні канали влади і триматися визначеної ними позиції. У часи криз та конфліктів задля перемоги, життя  людей має підкорюватись правилам військової частини, а отже, вказівки командування не мають піддаватись сумнівам. Винятками є лише ті випадки, коли приписане згори суперечить нормам моралі.

Проте, офіційні канали не можуть охоплювати все. Певні закордонні події, дрібні точкові бої у конкретних населених пунктах, кумедні історії у жахливому світі війни. Отже, вам хоч би раз доведеться читати місцеву газету, передивлятись канали чи сторінки певних ЗМІ у інтернеті або слухати щось по радіо. Так як же не стати жертвою обману та пропаганди?

Треба почати з основних запитань, які ви маєте ставити собі під час прослуховування, перегляду чи прочитання нової інформації. Вони виглядають так:

«Чи те, що я чую зараз, є абсолютно новим для мене, чи я чув щось подібне до цього? Чи можу я пов'язати почуте із попереднім досвідом?»

«Чи відповідає ця інформація здоровому глузду? Чи є прогалини у логіці події?»

«Хто або що є джерелом, і чи є у нього/неї мотивація, щоб надати мені хибне розуміння ситуації?»

Негативна відповідь на одне із запитань, ще не є запорукою хибності новини. Деякі подвиги українських людей часто настільки неймовірні, що не піддаються логічному усвідомленню, але вони стались. Ви можете бути настільки захопленими подіями на одній частині фронту- воєнного чи цивільного, що інформація про іншу його частину буде зовсім для вас новою, але це не значить, що вона неправдива. А мотивація – поняття суб'єктивне і може бути вами неправильно потрактоване. Проте, якщо  усі запитання «спрацювали», ви можете сміливо відкинути отриману новину у смітник для фейків.

А тепер хочу детальніше розказати про перевірку кожного із типів інформації. Свій розбір я почну із текстових джерел.

  • Стиль та лексика

Не так важливо чи була це російська, українська чи будь-яка інша мова, найголовніше, щоб це був нейтральний публіцистичний стиль. Прикладами слів-маркерів можуть виступити : принизливе звернення до народу: «хохли», «кацапи», «пендоси»; використання сленгу: «горить від (люди відчувають сильну негативну емоцію), «умотали» ( втікли), «бухнуло» ( ставля вибух); будь-якої нецензурної лексики; тощо. Усі статті, що містять ці або інші емоційно забарвлені слова мають пильніше піддаватись перевірці на достовірність.

  • Грамотність

Деякі журналісти виправдовують помилки «терміновістю», а отже новину виклали на канал одразу після її оприлюднення у медіа світі, і вона є точно не перевіреною. А можливо, автор самої інформації, не маючи журналістського досвіду, виклав щось на загал самостійно, не для інформування людей навколо, а для привернення їх уваги. Різноманітних сценаріїв багато, але підсумуємо, тексти із помилками дуже часто виявляються фейками.

  • Цитування

 У неякісних статтях, автори апелюють до певного джерела, чітко не називаючи його. Це можуть бути слова на кшталт : «У Европі сказали», «Західні/українські/російські політики заявляють», «Вчені довели». Навіть коли джерело вказане більш точно, освіченому та чесному автору варто додавати також інформацію про те, де і коли цитату було оприлюднено, для того, щоб кожний читач мав змогу звернутись до першоджерела.

Якщо ж нічого із вище зазначеного не вказано, або вказано некоректно, вам обов'язково потрібно самостійно зробити пошук в Інтернеті за текстом цитати та переконатись, що вона є повною, не вирваної із контексту та відповідає написаному у статті.

  • Споживачі контенту

Придивіться до людей, які якимось чином відреагували на новину. Найзручніше це робити через коментарі, якщо вони доступні. Може, хтось вже витратив час на перевірку, або сам був свідком подій. Також ви можете побачити цільову аудиторію певного каналу інформації і по радикальності та чемності їх висловлювань провести оцінку самої новини.

Під час перевірки усіх фото та відео матеріалів звертайте увагу на:

  • Якість публікації.

Якщо відео розмите, із шумом, поганим звуком, чи фото не чітке та обрізане, то вам складніше самостійно зрозуміти, що відбувається у кадрі і перевірка підпису під ним неможлива. Таким фото чи відео можна довіряти, лише коли вони підтверджуються ще якимись додатковими матеріалами.

  • Дата публікації

Ви можете перевірити, чи було фото опубліковане десь до події, якщо зробите по ньому пошук через «Гугл фото». Або ж можна орієнтуватись на написи та погоду. Буває, що на відео можна побачити мимоходом сніг, якщо подія відбулась у травні.

  • Коментарі та приписи

Усе, що було зазначено у відповідному розділі для тексту справджуються і для відео. Треба пильно вчитуватись у коментарі, якщо такі наявні та критично їх аналізувати. Це важливо, бо одній людині складно розібратись із проблемою недостовірності, але коли над однією і тією самою задачею працюють декілька людей, шлях до відповіді стає коротшим.

Перевірити аудіо матеріали, або ж просто розмови сторонніх людей значно складніше, аніж усі попередні формати. На момент діалогу, або прослуховування радіо, перевірка неможлива взагалі, проте усе почуте ви маєте піддавати сумніву та після шукати підтвердження у інтернеті. Там ви можете користуватись усіма наведеними вище правилами. Люди розносять плітки часом швидше, аніж якась новина розходиться по користувачам інтернету, і тому ви маєте бути дуже пильними до цього. Варто пам’ятати, що дискусії або суперечки, як правило, ні до чого не призводять. Якщо ви переконались, що данні є хибними, попередьте про це мовника, але не переводьте діалог у сварку.

 ✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

Щоб дістатись правди, ви маєте рухатись від зворотнього та в усьому шукати неправду. Бути пильним, уважним, кмітливим. Не жаліти часу на повторні перевірки. Але будучи відвертими, у більшості випадків, не так важливо для пересічного громадянина абсолютна достовірність якоїсь інформації. Не маючи кардинального впливу на ситуацію, вам варто читати ті новини, що покращують настрій та підіймають дух. Не варто витрачати сили та внутрішню енергію на десятки експертиз та перевірок, якщо у кінцевий результат може вас засмутити. Вірте у краще, вірте в українську армію та нашу перемогу. Героїзм наших захисників - не омана чи фікція, це реальність, у якій ми живемо, і яка не потребує підтвердження. Слава Україні!


✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

 

✅ Підтримай нас в  Instagram