Освітяни Одещини, життя яких забрала клята війна: пам’ятаємо кожного героя!

Напередодні Дня вчителя важливо згадати імена тих освітян, хто у війні проти рф віддав найцінніше – власне життя.  Майже 700 працівників закладів освіти Одещини зі зброєю в руках протистоять російському агресору, з них 276 педагогічних та науково-педагогічних працівників. 15 героївз числа працівник освітньої сфери  загинули, повідомляє Департамент освіти і науки Одеської ОДА (ОВА).

 Наші герої-захисники поклали своє життя за Україну, за майбутнє дітей. Тож пам’ятаємо про кожного.

БЛАЖКО Віктор Вікторович, вчитель історії приватного закладу освіти «На перехресті». Випускник факультету історії та філософії ОНУ ім.Мечникова. З червня 2014 року брав участь в АТО. Нагороджений вiдзнакою Президента України «За участь в антитерористичнiй операції». З 24 лютого, не вагаючись, приєднався до лав ЗСУ. 5 березня 2022 старший солдат оперативного резерву, стрiлець-снайпер десантно-штурмового батальйону Віктор Блажко загинув в бою під час вiдбиття нападу диверсiйної групи збройних сил рф поблизу м.Миколаїв. Йому назавжди 34.

БОНЧЕВ Ігор Миколайович, вчитель фізики Введенської школи Саратської ТГ Білгород-Дністровського району. Загинув 7 лютого у бою під Авдіївкою. У Надеждівській школі Арцизької громади, в якій навчався захисник, згадують про нього лише хороше: як виразно розповідав байки на «Чистих росах», виступав з шкільною агітбригадою «Нова хвиля», дивував глядачів на шкільній сцені… Відмінник, активіст, душа колективу. Закінчив Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. Ушинського. Любив дітей, життя і Україну. Людина мирної професії – учитель – пішов добровольцем з перших днів війни. Бо так виховали у родині, тому що не міг інакше, тому що свято вірив у нашу Перемогу… Захищав Батьківщину до останнього подиху, залишивши двох малесеньких синочків чотирьох і семи років, дружину, маму та батька, вбитих нелюдським горем, адже обоє синів подружжя - Ігор та Євген (позивний «Учитель») – загинули на війні… Передивляючись дитячі малюнки, яку зібрала йому школа на передову, в один своїх коротких приїздів додому, Ігор сказав матері: «Ось за ради кого ми там, ось за що ми стоїмо…» Тепер йому назавжди 32.

ГРАМА Артур Васильович, майстер виробничого навчання Тарутинського професійного аграрного ліцею. Молодший сержант. Назавжди 32. 11 липня 2023 року Артур Васильович загинув на бойовій позиції поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Брав участь у звільненні Миколаївської області та Херсону. За мужність, самовідданість, зразкове виконання службового обов’язку нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ «За звитягу». Був хоробрим воїном, зразком незламності та міцності духу, доброю і чуйною людиною. Навчася у Тарутинському ліцеї за спеціальністю "кухар", потім залишився працювати у закладі кухарем, згодом став майстром виробничого навчання. За два тижні до загибелі він зробив приємний сюрприз своїй групі кухарів-випускників - привітав з отриманням дипломів, зателефонувавши їм прямо з передової. Це була дуже емоційна і довгоочікувана розмова... Хто б знав, що остання! Безутішними залишилися кохана дружина та 9-річний син – гордість і татове натхнення.

Тарутинська селищна рада Болградського району зареєструвала петицію до президента з проханням присвоїти Артуру Васильовичу почесне звання «Герой України» (посмертно). Підтримати та підписати дану петицію https://petition.president.gov.ua/petition/200602.

КАЛМИК Володимир Іванович, учитель Біляївського ліцею №1 Одеського району. Був неймовірною Людиною з великої літери, щирим другом, турботливим чоловіком, батьком, дідусем, справжнім патріотом і талановитим учителем. У віці 55 років Володимир Іванович пішов добровольцем з першого дня. Захищав Україну у складі 28 окремої механізованої бригади. Загинув 17 вересня внаслідок ворожого артобстрілу під час наступу наших воїнів на Херсонському напрямку. За фахом - вчитель фізичного виховання. Багато років пропрацював у Біляївських школах №1 та №2. Відповідально ставився до роботи. Завжди натхненно готував школярів до спортивних змагань, спартакіад, підтримував їх, розділяв з ними радість перемог. За два тижні до своєї загибелі прямо з фронту встиг записати відеозвернення до своїх колег, яке звучало під час традиційної серпневої конференції освітян. Понад усе бажав, щоб діти навчалися у вільній, мирній, успішній країні, щиро вірив у Перемогу.

ТОЛОЧИК Андрій Володимирович, Богунівський ліцей Коноплянської громади Березівського району. Старший сержант, загинув 3 листопада 2022 року при виконанні військового обов’язку у віці 43 років. Залишилися батьки, дружина, донька.

ДОНОГА Василь Григорович, оператор котельні закладу дошкільної освіти «Сонечко» Окнянської селищної ради Подільського району. Загинув при виконанні бойового завдання 4 серпня 2023 року в смт Антонівка Херсонської області. Безутішними залишилися дружина та троє дітей.

ПОРУЩЕНКО Юрій Миколайович, м.Балта Подільського району, робітник з обслуговування шкільних приміщень. Загинув 19 березня 2022 року у м.Миколаїв. Залишилися дружина та син.

БЕРЕЖОК Олександр Володимирович, робітник з обслуговування, Торосівська гімназія, Затишанська громада Роздільнянського району. Загинув 2 березня 2023 року в місті Бахмут Донецької області при виконанні бойового завдання. Йому назавжди 35. Низький уклін матері, Вчителю Галині Пантеліївні за виховання сина. У Олександра залишилася дружина (теж педагог) та двоє маленьких синочків.

ШИПІЛОВ Олександр Євгенович (вчитель Одеського ліцею №35).

СТОЯНОВ Сергій Володимирович (працівник Одеського Центру дитячої та юнацької творчості "Зоресвіт"). Обоє загинули при виконанні бойових завдань, захищаючи рідну землю.

ЧОЛАК Володимир Михайлович, вчитель фізичного виховання опорного закладу «Сергіївський ліцей» (загинув разом з родиною – дружиною та сином - 1 липня 2022 року від ракетного удару ворога по багатоповерхівці в Сергіївці Білгород-Дністровського району). Своїм життєвим прикладом він пробуджував любов до спорту та здорового способу життя в учнівської молоді. Виховав не одного чемпіона-переможця. Був надзвичайно доброю, світлою людиною.

ЗАДВОРНОВ В’ячеслав Володимирович, співробітник Одеського національного економічного університету. Сержант. Загинув м.Вугледар Донецької області у 2022 році. Залишалася дружина Оксана та 15-річна донька Валерія.

АНДРІЄВСЬКИЙ Костянтин Анатолійович, Доброславський ЗДО Доброславської ТГ Одеського району. Працював у садочку сторожем. Випускник Петрівського аграрного технікуму. З початком повномасштабного вторгнення мобілізований до лав ЗСУ, так як мав бойовий досвід у зоні АТО. Загинув внаслідок бойових дій під Бахмутом. Залишилися дружина Анна, донечка Кіра та синочок Лев.

ЦИНЄВ Олександр Іванович, педагогічний працівник Новоєлизаветівського ліцею. Загинув 02.04.2023 року на бойовому посту. З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр Іванович став на захист рідної землі. Офіцер, патріот, вчитель предмета «Захист України» не міг залишатися вдома, коли ворог прийшов на нашу землю. Мав звання капітана. За роки своєї сумлінної багаторічної праці неодноразово нагороджувався грамотами та дипломами за вагомі успіхи у педагогічній діяльності, за досягнення в спорті, за виховання молодого покоління в дусі патріотизму. Його футбольні команди дівчаток «Едельвейс» та «Ластівка» відомі далеко за межами Березівського району. Незмінний ведучий шкільних свят, капітан шкільних команд вчителів, учасник художньої самодіяльності сільського будинку культури, любитель туристичних мандрівок Україною. Все встигав Олександр Іванович. Будучи головою профкому працівників освіти, завжди стояв на захисті прав членів профспілки, організовував їх оздоровлення та відпочинок. Сумує за чоловіком дружина Ольга Миколаївна, донька Тетяна та син Олександр, зять Юрій та невістка Катерина, внуки Гліб та Герман. Не пізнає дідусевої любові внучка Злата, яка народилася через кілька днів після загибелі дідуся. Сумують колеги, які пропрацювали з ним багато років пліч-о-пліч, сумують учні, для яких він був не просто вчителем, а тренером, наставником, другом…

ЯКУБОВСЬКИЙ Сергій Андрійович, вчитель фізики та інформатики Любашівського ліцею №1. Загинув 10 лютого 2023 року біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області на Бахмутському напрямку, виконуючи бойове завдання. Учні зустрічали свого Вчителя «живим» коридором на колінах з квітами у руках та проводжали звуком шкільного дзвоника, який лунав для нього останній раз біля рідної школи.

Залишилися дружина, донька та син.

Напередодні професійного свята вчителів, яке цьогоріч символічно  припадає на День захисників і захисниць, згадаймо тих, кого на жаль, немає з нами! Вічна пам'ять.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Дякуємо, що дочитали нашу статтю до кінця!

Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram