Науковці досліджують Сухий лиман: у водоймі активно розвиваються молюски та фіксують нові види риб

Фахівці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства за підтримки Одеського рибоохоронного патруля провели серію наукових досліджень в акваторії Сухого лиману. Під час експедиції науковці відібрали гідробіологічні проби, зафіксували гідрологічні показники та оцінили стан мідії на експериментальній фермі з вирощування двостулкових молюсків у третьому басейні лиману.

Сухий лиман є водоймою відкритого типу, фактично — глибоководною морською затокою, де мешкає близько 23 видів морських біоресурсів, серед яких цінні промислові види: чорноморські кефалі, бички, шпрот, хамса та креветки. За результатами досліджень, стан природної кормової бази — фітопланктону, зоопланктону та бентосу — оцінюється як достатній для формування запасів водних біоресурсів і вирощування молюсків.

Середньорічна біомаса фітопланктону становить 1,8 г/м³, зоопланктону — 1,6 мг/м³. Загальна чисельність організмів зообентосу перевищує 550 г/м². Мідії на колекторах переважно мають розмір від 45 до 70 мм, і більшість із них уже досягла промислових параметрів. Проте, щоб завершити річний цикл вирощування та оцінити виживання молюсків у зимових умовах, колектори вирішили залишити на зимівлю. Перший збір врожаю планують провести навесні 2026 року. Сухий лиман нині відіграє роль біологічного хабу, сприяючи появі нових видів гідробіонтів у північно-західній частині Чорного моря.

Завдяки глибоководному каналу (до 15 метрів) та активному судноплавству тут уперше для регіону зафіксовано морську собачку павича, сонячного та корейського окунів. Останній вид уже почав масово розселятися вздовж одеського узбережжя та трапляється в уловах рибалок-аматорів. Під час експедиції міграції чорноморських кефалей не спостерігалося, що науковці пов’язують з екстремальними погодними умовами та віджимним вітром. Моніторинг міграційних процесів триває.

Наразі температура води у лимані становить 15,9°С, насиченість киснем — 7,8–8,6 мг/л, солоність — близько 15‰. Наукові роботи виконувалися у співпраці з місцевими рибальськими підприємствами. Фахівці дякують усім, хто долучився до проведення досліджень і підтримує моніторинг стану водойм південного Причорномор’я.

Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅ в Instagram