22 листопада – День пам'яті Святителя Нектарія Егінського.
Народився майбутній святитель у сім'ї благочестивих батьків у 1846 році в Селіврії Фракійській, неподалік Константинополя, у Хрещенні був названий Анастасій.
Як справжній обранець Божий, хлопчик з дитинства полюбив храм, Святе Письмо, навчився молитві. Бідність батьків не дозволила вчитися на батьківщині, і у 14 років він їде до Константинополя, щоб вступити на роботу та оплачувати навчання.
Життя у великому місті було нелегким. Хлопчик влаштувався на тютюнову фабрику, але коштів не вистачало, і одного разу зневірившись, розуміючи, що допомоги чекати нема від кого, Анастасій вирішив звернутися з проханням до Того, кого так любив і на Чию допомогу сподівався все життя. Він написав листа до Господа: «Христос мій, у мене немає фартуха, немає взуття. Прошу Тебе послати їх мені, Ти знаєш, як я люблю Тебе". На конверті написав адресу: «Господу Іісусу Христу на небеса» і попросив віднести листа на пошту свого сусіда торговця. Той, здивувавшись незвичайним підписом на конверті, розкрив листа і, побачивши таке прохання і силу віри, відправив хлопцеві гроші від імені Бога. Так Господь не залишав свого обранця.
Минали роки, але юнака не торкалися спокуси великого міста. Як і раніше, весь свій вільний час він присвячував молитві та вивченню святих отців. Його мрією була проповідь слова Божого.
Якось майбутній святитель вирушив на свято додому. Корабель, на якому він плив, потрапив у шторм. Усі пасажири з жахом почали нарікати на Бога. Анастасій же, схопившись за вітрила, від щирого серця волав: «Боже мій, спаси мене. Я навчатиму богослов'я, щоб змусити замовкнути тих, хто хулить Ім'я Твоє Святе.» Раптом шторм припинився, і корабель благополучно дістався берега.
У віці 22 років Анастасій переселився на о. Хіос і почав працювати шкільним учителем, тут він не лише викладає, а й проповідує. Моральність у селі та школі була на найнижчому рівні на початку його вчительства і поступово піднялася до належного рівня завдяки працям Анастасія-вчителя.
Здобувши можливість продовжити освіту, Нектарій закінчує богословський факультет в Афінах, і тоді його наближає до себе Олександрійський патріарх Софроній. У сорокарічному віці патріарх рукополагає Нектарія на священика. З ревнощами та самовідданістю прийняв він новий послух і призначення до Свято-Микольського храму м. Каїра.
В одному з листів того часу святитель розповідає про сон, у якому йому з'явився святитель Миколай Чудотворець. Потрібно додати, що Нектарій на той час відновлював у Каїрі храм на честь цього великого святого. Увісні Нектарій побачив гробницю Миколи Чудотворця, а в ній самого Угодника Божого живого, ніби сплячого. Потім Миколай Чудотворець підвівся з гробницi і, ласкаво посміхаючись, просив Нектарія прикрасити йому престол у храмі золотом, а потім обійняв його та поцілував. Це цілування великого архієрея Миколая, мабуть, мало значення особливого вподобання до святителя Нектарія і, можливо, символізувало спадкоємство дару і спорідненість душ у Христі.
Після деякого часу служіння в храмі Свято-Микольському в місті Каїр, Єгипет, він був зведений в єпископи. Але, незважаючи на загальну любов і повагу, на святого чекали величезні випробування. За прекрасне до нього ставлення всіх навколо, він обзавівся заздрісниками та ворогами, які звинуватили Нектарія у зазіханні на престол патріарха й у веденні аморального життя.
Після вигнання з Єгипту чудотворець повертається до Афін. Але й там його не беруть. Тільки мер міста зміг трохи допомогти і влаштував Нектарія проповідником. Але його канонічне становище було до кінця незрозуміле, тому Анастасій підписував усі необхідні документи як «подорожуючий єпископ».
Велику роль у долі Нектарія відіграла королева Ольга. Вона почула про старця з провінції і стала його послушницею. За наказом королеви Анастасія було призначено ректором школи духовенства.
Маючи у своїй парафії багато молодих дівчат, які хотіли служити Господу, святитель заснував жіночий монастир на острові Егіна. Останні роки свого життя старець провів на острові, поки тяжко не захворів. Він молився, щоб Господь продовжив дні його, аби завершити всі справи в монастирі, і, як усе життя, смиренно додавав: «Нехай буде воля Твоя!» Ракова хвороба, проте, взяла своє, і Нектарія відправили до лікарні для безнадійно хворих, де він два місяці провів у муках.
У день святкування архістратига Божого Михаїла й усіх Небесних Сил Господь призвав до Себе його душу. Відразу після відходу до Господа тіло святого почало мироточити. Коли труну привезли до Егіну, весь острів вийшов його провести. Руки та обличчя угодника Божого щедро мироточили.
Коли сорочку святого поклали на ліжко хворого, що лежав поруч, він негайно отримав зцілення.
Поховали святителя Нектарія в склепі монастиря. Кілька разів із різних причин склеп відкривали і щоразу переконувалися, що тіло нетлінне. Залишилися нетлінними навіть покладені дівчинкою в труну фіалки…
У мощей та ікон із зображенням Нектарія Егінського люди просять про зцілення від онкологічних захворювань, а також інших важких та невиліковних хвороб. Він допомагає позбутися одержимості. Святий, який відчував протягом усього життя злидні, допомагає також людям і з важким фінансовим становищем. Люди моляться святому з надією на допомогу, і він допомагає.
✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!
✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал
✅ Поддержи нас в Instagram