Війна війною, але діти закінчили школу і треба вирішувати, що робити далі.

Якою буде освіта в Україні? Як вступити за кордон, і скільки це коштує? Може, цей рік краще перечекати? Варіянтів багато, тому в цій статті аналізуємо чотири основні опції, доступні для дітей та батьків. 

Мене звуть Целіков Артем, і, окрім авторства у «Куті Огляду» на різні життєві теми, я також є президентом студентської організації Erasmus Student Network Kyiv. Це спільнота студентів-волонтерів, що сприяють інтернаціоналізації вищої освіти в Україні та світі. Свого часу на третьому курсі я сам з’їздив на семестр за обміном в Університет Валенсії в Іспанії за програмою Erasmus+, а зараз вже майже рік разом з командою допомагаю іноземним студентам в Україні, досліджуємо різноманітні проблемні питання українських студентів та лобіюємо їх вирішення, в тому числі й під час великої війни. Досвід освітянського активізму та перебування в українській та закордонній системах освіти допомогли мені скласти певне враження про стан справ у вищій освіті на сьогодні.

Спойлер: універсального рецепту не буде, рішення все одно доведеться приймати вам.

1. В Україну

      Плюси: 1. Зрозуміла система зарахування 2. Наявність бюджетних місць 3. Соціалізація та становлення особистості в Україні  4. Дешевше життя 5. Географічна доступність

      Мінуси: 1. Загроза життю через обстріли 2. Висока ймовірність онлайн-освіти 3. Якість освіти залежить від спеціальності та університету

    Через війну у цього варіянту багато невідомих змінних. Одразу обговоримо два міфи про нашу систему вищої освіти — якість та корупція. Рівень знань, які студенти отримують на бакалавраті у топ-10 ЗВО України абсолютно співставний з тим, який отримують студенти більшості європейських ЗВО. В цьому я переконався, навчаючись семестр за обміном в Іспанії, а моя одногрупниця з дипломом університету Шевченка отримує таку саму зарплатню в біологічній лабораторії у Словаччині, як і її колеги з Німеччини, Чехії, Румунії та Франції. З магістратурою ситуація гірше, але зараз не про неї. І стосовно корупції: як правило під нею мають на увазі, екзамени та сесія за гроші. Така історія поширена у невеликій кількості відстаючих ЗВО, які працюють задля видачі корочок, і де в знаннях не зацікавлені ані студенти, ані викладачі. Зокрема, з таким можна стикнутися в Одесі. Просто не йдіть в такі заклади — там не буде розвитку. Є багато місць, де про хабарі ніхто ніколи не чув, і це далеко не тільки умовна Шева чи КПІ ім. Сікорського. 

Університет — це не лише про знання, а й про соціалізацію та становлення людини як частини суспільства. Я разом з колегами на протесті за відставку міністра освіти Шкарлета у лютому 2022 — які були часи... 

   Однак, висока ймовірність онлайн-навчання через бойові дії автоматично знижує якість отриманих знань, особливо для медиків, біологів, механіків та інших спеціальностей, де потрібно навчитись «працювати руками». Але ще більше це б’є по залученості студентів у соціальне життя, що є, на мою думку, головною відмінністю університету перед будь-якими онлайн курсами. Саме за чотири роки університету я познайомився з провідними спеціалістами у своїй галузі, здобув друзів та знайомства з усієї країни та з-за кордону, знайшов роботу, подорожував, усвідомив себе як громадянин. Україна зараз у історичному вирі змін, в яких суспільство якісно оновлюється, і долученість до цих процесів може вплинути на все подальше життя. 

   Підвищений рівень патріотизму у молоді означає бажання пов’язати своє життя у майбутньому з Україною, але залишивши її у період свого особиствого формування, потім буде важче інтегруватися назад. Особливо це стосується спеціальностей громадського та державного сектору: право, історія України, фольклористика, програми академій внутрішніх справ, в яких програми специфічно пов’язані з державним устроєм саме України. 

   Якщо ви остаточно вирішили вступати в Україні, я б радив розглядати заклади на Правобережжі України, починаючи від Києва, закінчуючи Острозькою академією, Львовом, Чернівцями та Ужгородом, бо там вища ймовірність очного навчання.  Але перед цим обов’язково прочитайте наступні пункти. Чого робити батькам точно не варто, так це діяти за принципом: «Краще поступить десь поближче, щоб раптом що, був/-ла поруч!, а якість то вже діло таке...», — прилітає і в Одесі, і в Харкові, і у Дніпрі. Якщо вже щось трапиться в умовах війни, то ви навряд чи зможете чимось зарадити знаходячись навіть в одній області. Якщо ви сильно переживаєте за безпеку в умовах війни, то краще взагалі зі вступом тоді почекати, або дійсно вступати за кордон. Раджу також завітати на Ютуб-канал проєкту The School, де зібрані інтерв’ю зі студентами українських ЗВО, викладачами, та тими, хто вирішив не вступати і обрав альтернативний шлях свого розвитку: https://www.youtube.com/c/TheSchoolUkraine 

2. В Україну, але скористатись академічною мобільністю

       Плюси: 1. Зрозуміла система зарахування 2. Наявність бюджетних місць 3. Соціалізація та становлення особистості в Україні 4. Дешевше життя 5. Географічна доступність  6. Можливість певний час повчитися за кордоном

       Мінуси: 1. Загроза життю через обстріли  2. Висока ймовірність онлайн-освіти 3. Якість освіти залежить від спеціальності та університету 4. Не всі університети мають партнерів за кордоном 5. Немає 100% гарантії, що ви виграєте грант на мобільність  6. Опція недоступна на першому курсі

  Академічна мобільність — можливість провести семестр-два у навчальному закладі в іншій країні з метою навчання або досліджень, і це часто-густо покривається стипендією. Українська система освіти повільно, але впевнено (сподіваюсь, зі зміною керівництва МОНу цей процес пришвидшиться) прямує до інтеграції із системою освіти ЄС, і повномасштабне вторгення росії сильно простимулювало укладання різноманітних співпраць між українськими та західними ЗВО та виділення коштів на те, щоб українські студенти мали такий досвід протягом свого навчання. 

На одному з лабораторних занять з фізичної хімії під час свого семестру в Університеті Валенсії, Іспанія. 

   Другий семестр свого третього курсу я провів в Університеті Валенсії в Іспанії, і вважаю це одним з найважливіших епізодів свого бакалаврату. Я не сильно концентрувався на навчанні, але майже з нуля вивчив іспанську до рівня B1, багато подорожував, здобув знайомих зі всієї Європи, популяризував нашу Україну та її культуру, переосмислив своє життя на Батьківщині. При цьому я залишився інтегрований в українский контекст. Це досвід, який я раджу кожному, тому обов’язково обирайте університет в Україні, в якого розвинута мережа партнерів за кордоном. На жаль, жоден з Одеських ЗВО не має великих успіхів у цій царині. 

3. За кордон 

      Плюси: 1. Очне навчання  2. Опанування іноземної мови  3. Як правило краща якість освіти(?) 4. Безпека для життя

      Мінуси: 1. Складніша процедура вступу 2. Географічна віддаленість  3. Відірваність від українського контексту  4. Вища вартість життя

      Після вторгнення росії для нас з’вилася величезна кількість стипендій для вступу до західних ЗВО. І цими можливостями можна іпотрібно користуватися! Навіть якщо ви вже провчилися перший рік в українському ЗВО і вас щось кардинально не влаштовує, то чому б не спробувати виправити ситуацію? 

    Однак, тут все залежить від конкретного вибору закладу та спеціальності. Можна піти вивчати фізику наносистем у Гарвард, а можна вступити в маленький аграрний інститут десь на Півночі Словенії. Тому прошу вас не вестися на стереотипні уявлення про те, що за кордоном освіта краще: не завжди, не усюди, не для всіх. Поставтеся до аналізу можливостей відповідально, пошукайте відгуків на форумах, гугліть без зупину і буде вам щастя. Ось кілька ресурсів, де зібрані доступні можливості:

•  #StudyForUkraine від ЕСН Київ
• DAAD Ukraine
• Перелік університетів по всьому світу, що надають ту чи іншу підтримку українцям

4. Gap year (рік на подумати)

      Плюси: 1. Можливість спробувати попрацювати/волонтерити  2. Перечекати активну фазу війни  3. Час для дослідження себе та світу

     Мінуси: 1. Дехто вважає, що це втрачений рік

   В Україні діти рано закінчують школу — 16-17 років, і одразу вступають. На Заході шкільна освіта на рік-два довше, а абітурєнти там далеко не обов’язково прямують до універистетів одразу. Хтось вступає і у 25 років. Таким чином легше зробити правильний вибір: пробуєш попрацювати в тій чи іншій сфері, досліджуєш трохи світ та можливі напрямки розвитку та навчання, а вже потім вступаєш. В Україні родичі часто цього не розуміють, починають тиснути на майбутніх студентів через страх, що люди навколо подумають, що з їхніми дітьми щось не так. В результаті можемо отримати беззмістовне навчання, хабарі на сесіях, дипломи без знань у голові та витрачений час. 

   В якості gap year можна спробувати себе у волонтерстві або вступити в Українську академію лідерства. Я шкодую, що дізнався про таку можливість вже після вступу в університет, і, повернувшись назад, точно б не вступав в університет одразу після школи. 

Не обов'язково вступати в університет одразу після школи

Висновки

Якщо ваша спеціальність/сфера інтересів не зав’язані на роботі у державних структурах чи українській історії, мові, культурі, то під час повномасштабної війни варто спробувати здобути освіту саме за кордоном. Однак, підходити до цього варто свідомо, і я сподіваюсь, здобуті знання, навички та знайомства відіграють велику роль під час післявоєнної розбудови України. Щасливе майбутнє нашої країни залежить від сьогоднішніх інвестицій в освіту та ЗСУ!

«Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підписуйтесь на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!