В КІЛІЇ ПРИКОРДОННИКИ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ МАТРОСА, ЯКИЙ ЦІНОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ ВРЯТУВАВ ПОБРАТИМІВ
В загонах Морської охорони Державної прикордонної служби України моряки-прикордонники вшанували пам’ять матроса Миколи Кушнірова, повідомили у прес-службі відомства.
Чверть сторіччя тому рульовий малого прикордонного катера “Аіст” № 340 Кілійського дивізіону прикордонних сторожових катерів Морських частин Прикордонних військ України матрос Микола Анатолійович Кушніров ціною власного життя врятував бойових побратимів.
Микола і його брат близнюк Олександр народилися 13 лютого 1977 року у Чернігівській області, м. Носівка.
У 1994, році закінчивши середню школу м. Носівка, до служби в Прикордонних військах України, Микола працював на місцевому консервному заводі. Весною 1995 року районним військовим комісаріатом рідного міста був призваний на військову службу. У червні 1995 року закінчив Ізмаїльський Морський навчальний загін за фахом моторист-рульовий. 26 червня 1995 року прибув для подальшого проходження військової служби у Кілійський дивізіон МЧПВ на посаду рульового.
26 грудня 1996 року малий прикордонний катер проєкту “Аіст” № 340 Кілійського дивізіону прикордонних сторожових катерів повертався з прикордонної застави “Вілкове” Ізмаїльського прикордонного загону, де виконував завдання з охорони державного кордону України.
На відстані близько 5 кілометрів до місця базування Кілійського дивізіону на катері закінчилось пальне.
Для буксування “340” з дивізіону вийшов “РК” 804. Буксирування проводилось лагом (борт до боту).
Через кілька хвилин після початку буксирування екіпаж ПМК “Аіст”, що знаходився на борту, відчув сильний удар по корпусу, після чого катер почав кренитись на правий борт. В цей момент на катері знаходилось 7 матросів.
Катер одразу залишили 2 матроси. Матрос Микола Кушніров знаходився в ходовій рубці і відразу після аварії міг залишити катер, який швидко наповнювався водою. Але в кубрику знаходились ще 4 людей. Розбивши скло ходової рубки, Микола Кушніров встиг виштовхати з під катера, що перекинувся, 2 матросів.
Намагаючись врятувати ще двох побратимів, Микола пірнув у крижану воду. Але 340-ий надто швидко наповнювався водою і за лічені секунди затонув разом з трьома матросами на борту.
В 1997 році, на березі річці Дунай, в районі 44-го кілометра, напроти того місця, де відбулась трагедія, встановлено пам’ятник загиблим морякам-прикордонникам.
Наказом Президента України № 89/98 від 06.02.1998 року, за мужність та героїзм, що були проявленні в екстремальній ситуації, та за порятунок членів екіпажу катера, матроса Кушнірова Миколу Анатолійовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ-го ступеня (посмертно).
Наказом Голови Державного Комітету у справах охорони Державного кордону № 71 від 12.02.1998 року за мужність та героїзм, що були проявлені в охороні державного кордону України, матроса Кушнірова Миколу Анатолійовича занесено до Книги пошани Прикордонних військ України та навічно зараховано до списків в/ч 9799 (тепер 1560) міста Кілія.
Малому катеру BG-807 Ізмаїльського загону Морської охорони присвоєно ім’я “Матрос Кушніров”. В рідному місті героїчного прикордонника одна з вулиць також носить його ім’я.
На честь 25-ої річниці подвигу моряка-прикордонника в Ізмаїльському та у всіх інших загонах Морської охорони відбулися вшанувальні заходи, під час яких молоді воїни дізналися про славний, гідний, шляхетний вчинок Миколи Кушнірова, і разом із більш досвідченими товаришами вшанували пам’ять загиблого героя.
До заходу в Кілії долучився і міський голова В'ячеслав Чернявський і творчі колективи місцевої громади.
Присутні вшанували пам’ять всіх загиблих моряків-прикордонників і подякували кожному захиснику кордонів рідної країни за самовіддану службу і патріотизм.
✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!
"Угол обзора" ближе к читателю!
Все новости Бессарабии и Украины здесь и сейчас:
✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал
✅ Поддержи нас в Instagram
