Закопали живцем: Ізмаїльський суд виніс вирок у справі про жорстоке вбивство
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 9 травня поставив крапку в жахливій історії. Йдеться про справу умисного вбивства 36-річного чоловіка, якого живцем закопали в лісосмузі неподалік села Броска. Жертвою став місцевий житель, який конфліктував з дочкою одного з майбутніх вбивць. Чоловіки вирішили «помститися» за образу на адресу дівчини.
Трагічні події сталися 30 квітня 2023 року. За даними слідства, чоловік був змушений сісти в автомобіль до знайомих - 50-річного чоловіка, його сина та знайомого, які запевняли, що хочуть лише «з’ясувати стосунки». Однак, як встановив суд, за цим стояв злочинний умисел на вбивство, який заздалегідь погодили двоє обвинувачених.
Зловмисники завезли потерпілого до віддаленої лісосмуги, де почали шукати яму, щоби поховати людину живцем. Коли таку яму не знайшли — викопали власноруч, використовуючи привезену лопату та вили.
При цьому третій обвинувачений, який, за матеріалами справи, не був посвячений в намір убивства, допомагав копати, вважаючи це елементом залякування.
Потім, змусивши жертву лягти у викопану яму, один з підсудних за мовчазної згоди поплічника засипав чоловіка землею. Смерть настала від механічної асфіксії внаслідок гіпоксії — задухи в обмеженому просторі.
Обвинувачені намагалися приховати сліди злочину: знаряддя — лопату і вили — викинули в Лощинівське водосховище.
Суд визнав дії двох чоловіків умисним вбивством, скоєним за попередньою змовою групою осіб — злочином, передбаченим пунктом 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України.
Суд також визнав третього обвинуваченого винним у приховуванні особливо тяжкого злочину (це передбачено частиною 1 статті 396 Кримінального кодексу України) та призначив йому покарання — 3 роки позбавлення волі.
Однак, замість реального ув’язнення, суд вирішив не відправляти його до в'язниці, а дати шанс на виправлення — встановив іспитовий термін на 2 роки. Це означає, що якщо ОСОБА_13 не порушить закон протягом цього часу і виконає всі умови, — до в’язниці він не потрапить.
Під час судового розгляду один із обвинувачених частково визнав свою вину, пояснивши свої дії особистими конфліктами через стосунки між потерпілим та його донькою. Проте ці пояснення не змінили загальної картини — йшлося про холоднокровне позбавлення життя.
Суд оцінив усі докази, врахував ролі кожного учасника та дійшов висновку про винуватість обвинувачених у скоєнні особливо тяжкого злочину.
Слідуйте за нами:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram