Від Босфору до Арарату: Василіса Мартинова розповіла арцизьким школярам, як маленькими кроками йти до великих мрій
«Маленькими кроками до великих мрій» — під такою назвою в арт-галереї Арциза відбулася зустріч старшокласників Арцизького ліцею №5 із Василісою Мартиновою.
Василіса говорила з молоддю про речі, з якими рано чи пізно стикається кожна людина: страх, сумніви, лінь, невдачі, вибір оточення, особисті межі та необхідність залишатися собою.
Особливістю зустрічі стало те, що свою розповідь Василіса буквально візуалізувала. Вона говорила про власний досвід, наводила приклади зі свого життя, зокрема розповідала про Босфор та подолання вершин світу, і через ці історії показувала школярам, як великі цілі починаються з цілком конкретних маленьких кроків.
Окремо спікерка зупинилася на страхах. За її словами, коли людина стикається з чимось новим, страх є природною реакцією психіки. Але важливо не дозволяти йому зупиняти себе.
«Життя буде переповнене різними подіями. І коли страх сковує ваше тіло, намагайтеся домовитися із собою й просто йти далі. Не боятися того, що ви не зможете. Наша психіка таким чином реагує на щось нове. Тому ми боїмося. Насправді, якщо ви повірите в себе — у вас обов'язково все вийде», — звернулася Василіса до школярів.
Говорили також про дисципліну та мотивацію. Адже бажання чогось досягти не завжди достатньо. Іноді потрібно просто робити те, що запланував, навіть коли настрою чи особливого натхнення немає. Ще два роки тому Василіса не вміла плавати, але дисципліна та мотивація вже цього року дали результат, наша землячка перепливала Босфор й дісталася берегу. Щоденні тренування зранку, подолання страхів та елементарного «Як же не хочеться вставати так рано» - це велика праця, перш за все, над собою.
Не оминули й тему невдач. Василіса запропонувала дивитися на них не як на поразку, а як на можливість побачити ситуацію з іншого боку, зробити висновки й рухатися далі.
Важливою частиною розмови стала любов до себе. Саме із себе, за словами Василіси, варто починати будувати власне життя. Людина має стати для себе фундаментом, який допоможе вистояти, коли обставини чи люди навколо змінюються.
«Все буває в цьому житті. А ви — найцінніше, що є у вас. Моє сьогоднішнє послання вам — ви маєте створити в собі такий фундамент, аби жодна буря за вікном не змогла вас зламати. Повірте, найголовніше — якщо ти готовий постояти за себе, якщо ти можеш відстоювати власні кордони, ніхто не буде претендувати на те, аби тебе зламати. Вашу силу буде видно й помітно. І людина або захоче бути вашим другом, або просто піде».
Василіса говорила й про те, яким важливим у житті є власне оточення. Люди приходять і йдуть, змінюються друзі, колеги, знайомі. Але за будь-яких обставин важливо не втратити себе. Оточення має мотивувати на створення чогось світлого, гарного, а не руйнівного, таким, яке допомагає рости, а не руйнує. І не менш важливо навчитися вчасно сказати «ні», коли хтось порушує твої межі.
Окремо згадала про підтримку родини. Розповідаючи про своє рішення переплисти Босфор, Василіса наголосила, що тоді, перед запливом, була важливою підтримка батька, й він підтримав доньку. Для неї це стало ще одним прикладом того, наскільки важливо мати поруч людей, які не знецінюють твої мрії, навіть якщо вони здаються складними чи незвичними.
Зустріч не обмежилася монологом. Старшокласники ставили запитання, долучалися до інтерактиву, реагували на приклади та розповідали про свої плани, мрії.
Мабуть, головна думка цієї зустрічі була простою: попереду у школярів ціле життя, у якому буде багато різного. Будуть перемоги й невдачі, нові люди та розставання, страхи й рішення, які доведеться приймати самостійно.
І великі мрії теж не здійснюються одним стрибком. Частіше, саме маленькими кроками. Головне, щоб ці кроки були твоїми.
Мазур Наталя
Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram