9 серпня. Пам'ять великомученика і цілителя Пантелеїмона

Святий великомученик і цілитель Пантелеїмон народився у Віфінії (Мала Азія) у місті Нікомідія в сім'ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеоном (що означає «усьому лев»), оскільки батьки бажали бачити його мужнім і безстрашним юнаком.

Мати, свята Єввула, виховувала хлопчика у християнській вірі, але рано закінчила своє земне життя. Тоді батько віддав Пантолеона в язичницьку школу, а потім навчав його медичного мистецтва у знаменитого в Нікомідії лікаря Євфросіна. Відрізняючись красномовством, гарною поведінкою та надзвичайною красою, юний Пантолеон був представлений імператору Максиміану, який захотів залишити його придворним лікарем.

У цей час у Нікомідії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Ерміпп та Єрмократ, які вціліли після спалення 20 тисяч християн у Нікомідійській церкві 303 року.

З вікна відокремленого будиночка святий Єрмолай неодноразово бачив благородного юнака.

Якось пресвітер покликав Пантолеона до себе і почав з ним бесіду, під час якої виклав основні істини християнської віри. З того часу Пантолеон став щодня заходити до священномученика Єрмолая і з насолодою слухав те, що відкривав йому Божий служитель про Іісуса Христа.

Одного разу, повертаючись від вчителя, юнак побачив мертву дитину, що лежала на дорозі, укушена єхидною, яка звивалася тут же поруч. Пантолеон почав просити Господа про воскресіння померлого та умертвіння отруйного гада. Він твердо вирішив, що у разі виконання його молитви стане християнином і прийме Святе Хрещення. І за діянням Божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах здивованого Пантолеона.

Після цього чуда святий Єрмолай хрестив юнака в ім'я Отця і Сина та Святого Духа. Ставши християнином, Пантолеон часто розмовляв зі своїм батьком, розкриваючи йому брехливість язичництва і поступово готуючи до прийняття християнства.

У цей час Пантолеон вже був відомий як добрий лікар, тому до нього привели сліпого, якого ніхто інший не міг зцілити.

«Світло очам твоїм верне Отець світла. Бог істинний, – сказав йому святий, – в ім'я Господа мого Іісуса Христа, що просвічує сліпих, прозри! Сліпий відразу ж прозрів, а разом з ним духовно прозрів і батько святого – Євсторгій, і обидва з радістю прийняли Святе Хрещення.

Після смерті батька святий Пантолеон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим та жебракам. Він безоплатно лікував усіх, хто звертався до нього, відвідував у в'язницях в'язнів і при цьому зцілював страждаючих не стільки медичними засобами, скільки покликанням Господа Іісуса Христа. Це викликало заздрість, і лікарі донесли до імператора, що святий Пантолеон християнин і лікує християнських в'язнів.

Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але обраний страстотерпець Христовий і благодатний лікар сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого. Максиміан наказав стратити зціленого, а святого Пантолеона придати найжорстокіших мук.

«Господи Іісус Христос! Явись мені цієї хвилини, дай мені терпіння, щоб я до кінця міг винести муку!» – молився святий і почув голос: «Не бійся, Я з тобою». Господь явився йому «в образі пресвітера Єрмолая» і зміцнив перед стражданнями.

Великомученика Пантолеона повісили на дереві і рвали тіло залізними гаками, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в олово, що кипіло, вкидали в море з каменем на шиї. Однак у всіх катуваннях мужній Пантолеон залишався неушкодженим і з відвагою викривав імператора.

Господь неодноразово був з святим і зміцнював його.

У цей час перед судом язичників постали пресвітери Єрмолай, Ерміпп і Ермократ. Вони мужньо сповідали Господа Іісуса і були обезголовлені (пам'ять 8 серпня).

За наказом імператора святого великомученика Пантолеона привели в цирк і кинули його диким звірам. Але звірі лизали його ноги і відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Бачачи це, глядачі піднялися з місць і стали кричати: «Великий Бог християнський! Хай буде відпущений неповинний і праведний юнак!

Розлючений Максиміан наказав воїнам вбити мечами всіх, хто славив Господа Іісуса, і навіть убити звірів, які не зачепили святого мученика. Бачачи це, святий Пантолеон вигукнув: «Слава Тобі, Боже, що не тільки люди, а й звірі вмирають за Тебе!»

Нарешті, збожеволілий від люті Максиміан наказав відрубати великомученикові Пантолеону голову. Воїни привели святого на місце страти та прив'язали до олійного дерева. Коли великомученик почав молитися Господу, один із воїнів ударив його мечем, але меч став м'яким як віск і не завдав жодної рани. Вражені дивом, воїни закричали: «Великий Бог християнський!» У цей час Господь ще раз відкрився святому, назвавши його Пантелеїмоном (що означає «багатомилостивий») замість колишнього імені Пантолеон, за його велике милосердя та співчуття.

Почувши Голос із Неба, воїни впали навколішки перед мучеником і просили вибачення. Кати відмовилися продовжувати страту, але великомученик Пантелеїмон наказав виконати наказ імператора. Тоді воїни зі сльозами попрощалися з великомучеником, цілуючи його руку.

Коли мученикові відсікли голову, то з рани разом із кров'ю побреніло й молоко, а маслина, до якої був прив'язаний святий, у цей момент зацвіла і наповнилася цілющими плодами. Бачачи це, багато людей увірували в Христа Іісуса.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram