15 травня. Пам'ять святого рівноапостольного Бориса царя Болгарського

Рівноапостольний подвиг його було передбачено йому дядьком, святим Бояном. Перші роки правління царя Бориса складалися невдало. Болгарам доводилося часто воювати з сусідніми народами, країну відвідували голод і мор, і 860 року Болгарія перебувала у тяжкому стані.

Під час однієї з воєн болгар із греками взятий у полон іменитий придворний Феодор Куфара, який раніше прийняв чернечий постриг. Він був першою людиною, що посіяла насіння євангельське в душі болгарського царя. В одному з походів греками було взято в полон малолітню сестру царя Бориса і виховано при дворі візантійського імператора в православній вірі. Коли помер імператор Феофіл, цар Борис вирішив скористатися сприятливою нагодою, щоб помститися грекам за попередні поразки. Однак вдова імператора, Феодора, виявила мужність і послала вісника до болгарського царя з попередженням, що вона сама готова захищати імперію і осоромити противника. Цар Борис віддав перевагу мирному союзу, і на знак примирення відбувся обмін полонених Феодора Куфари і болгарської царівни, яка ще більше розташувала брата до християнської віри.

Дещо пізніше до Болгарії був посланий святитель Мефодій, який просвітив разом зі своїм братом Кирилом слов'ян світлом Христової віри. Святитель Мефодій здійснив Хрещення царя Бориса, його родини та багатьох бояр. Болгари-язичники, дізнавшись про це, хотіли умертвити царя Бориса, але їхня змова була зруйнована новохрещеним царем, а болгарський народ, позбавлений бунтівних вождів, добровільно прийняв Хрещення. Між Візантією і Болгарією було укладено мирну угоду, засновану на єдності віри, яка не порушувалась за правління благовірного царя. Велику участь у духовному утвердженні болгарського народу взяв Грецький патріарх Фотій.

У Болгарії прославилися святі подвижники: святителі Горазд та Климент Охридський. Благовірний цар Борис прикрашав країну храмами та сприяв поширенню благочестя, згодом у Болгарії було засновано патріаршу кафедру. На схилі років святий цар Борис пішов у монастир, залишивши престол синам Володимиру та Симеону. Перебуваючи в монастирі, благовірний цар дізнався про те, що Володимир після нього став на шлях відступництва від християнства. Засмучуючись про те, що сталося, святий Борис знову одягнувся в царський одяг, покарав непокірного сина. Доручивши правління молодшому синові Симеону, благовірний цар Борис повернувся до монастиря. Лише одного разу він вийшов із нього для відбиття навали угорців.

Преставився святий благовірний цар Борис 15 травня 907 року.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram